Дослідження жирнокислотного складу ротиків садових трави та ротиків садових трави екстракту густого із застосуванням філософських підходів

Abstract

У сучасних складних політичних, соціальних, економічних умовах воєнного часу для підтримки та збереження здоров’я людини, продовження тривалості життя, профілактики й лікування багатьох захворювань медицина потребує безпечних ефективних антиоксидантів, які можуть призначатися як корисні ад’юванти до лікарських засобів, дієтичних добавок, функціональних харчових продуктів тощо. Джерелами таких лікарських засобів є рослини. Ротики садові (Antirrhinum majus L.) родини подорожникові (Plantaginaceae) містять фенольні речовини (гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, таніни), сполуки терпенової природи (монотерпеноїди, стероїди, каротиноїди), які виявляють антиоксидантний ефект. Жирні кислоти також відомі антиоксидантними властивостями, вони відіграють роль у профілактиці серцево-судинних, аутоімунних, неврологічних, запальних захворювань. Тому комплексне дослідження рослинної сировини й отриманих на її основі лікарських рослинних засобів є актуальним і необхідним. Метою роботи було дослідження жирнокислотного складу ротиків садових трави та ротиків садових трави екстракту густого із застосуванням філософських підходів. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були ротики садові трава (Antirrhini majus herbа) сортів Увертюра та Снеппі та ротики садові трави екстракт густий, який було отримано екстракцією водним етанолом із сировини суміші сортів. Аналіз жирнокислотного складу виконувався методом газової хроматографії на хроматографі «Селміхром-1». Для вирішення завдань на різних рівнях дослідження були застосовані загальнонаукові емпірічні та теоретичні методи й конкретно-наукові методи. Результати дослідження. Під час дослідження було ідентифіковано в ротиків садових траві та ротиків садових трави екстракті густому по 12 жирних кислот, із яких 6 належать до насичених (пальмітинова, стеаринова, міристинова, арахінова, бегенова, лігноцеринова) та 6 – до ненасичених (лінолева, ліноленова, олеїнова, пальмітолеїнова, ейкозенова, міристолеїнова). Висновки. Аналіз жирнокислотного складу ротиків садових трави та ротиків садових трави екстракту густого показав перевагу вмісту насичених, над вмістом ненасичених жирних кислот у всіх досліджуваних зразках. Отримані дані свідчать про значний потенціал досліджуваних об’єктів для використання у фармацевтичній практиці.

In the complex political, social, and economic conditions of wartime, the preservation and promotion of human health, extension of life expectancy, and prevention and treatment of numerous diseases require the use of safe and effective antioxidants. These antioxidants can be recommended as beneficial adjuvants to medicinal products, dietary supplements, functional food products, and more. Plants are among the primary sources of such medicinal agents. Snapdragons (Antirrhinum majus L.), a plant belonging to the Plantain family (Plantaginaceae), contain phenolic compounds (hydroxycinnamic acids, flavonoids, tannins) and terpenoid compounds (monoterpenoids, steroids, carotenoids) that exhibit antioxidant effects. Fatty acids are also known for their antioxidant properties and play a significant role in the prevention of cardiovascular, autoimmune, neurological, and inflammatory diseases. Therefore, comprehensive studies of plant raw materials and the medicinal herbal products derived from them are both relevant and necessary. Aim. The aim of the study was to conduct analysis of the fatty acid composition of snapdragon (Antirrhinum majus L.) herb and thick extract of snapdragon herb using philosophical approaches. Materials and methods. The study objects included snapdragon (Antirrhinum majus L.) herb of the Ouverture and Snappy varieties, as well as a thick extract of snapdragon herb obtained by aqueous ethanol extraction from a mixture of these varieties. The fatty acid composition was analyzed using gas chromatography on a “Selmichrom-1” chromatograph. To address the research objectives, general scientific empirical and theoretical methods, as well as specific scientific methods, were applied at various levels of the study. Results. The study identified 12 fatty acids in both snapdragon (Antirrhinum majus L.) herb and its thick extract, including 6 saturated (palmitic, stearic, myristic, arachidic, behenic, lignoceric) and 6 unsaturated (linoleic, linolenic, oleic, palmitoleic, eicosenoic, myristoleic) acids. Conclusions. Analysis of the fatty acid composition of snapdragon (Antirrhinum majus L.) herb and its thick extract revealed a predominance of saturated fatty acids over unsaturated ones in all studied samples. The obtained data indicate the significant potential of the studied materials for use in pharmaceutical practice.