Оптимізація місцевої терапії запальних захворювань пародонту у хворих на ішемічну хворобу серця

Abstract

Взаємний зв’язок клінічних проявів і запальних змін у разі захворювань пародонту і серцево-судинних хвороб визначає актуальність вивчення стоматологічних захворювань та ефективне впровадження нових засобів для їх упередження і лікування у хворих на ішемічну хворобу серця. Мета дослідження – удосконалення місцевого лікування та профілактики запальних захворювань пародонту у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). Матеріали та методи. У статті розглянуто особливості прояву коморбідної патології пародонту у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). Обстежено 60 хворих на пародонтит на тлі ІХС, яких було розділено на 2 групи: групу порівняння (28 хворих), якій проводили місцеву терапію, традиційно використовуючи «Прополіс пародонт», та основну групу (32 хворих), якій призначили нову стоматологічну терапію – еліксир «Апіпрол». Для контролю використовували дані практично здорових людей. Усім хворим проводили клінічне та лабораторно-інструментальне обстеження на початку та наприкінці лікування. Результати дослідження. Проведені клініко-лабораторні дослідження визначили більшу активність запального процесу у тканинах ротової порожнини у хворих на ІХС порівняно із пацієнтами без такої патології, у разі відсутності різниці у клінічних проявах карієсу зубів і захворювань слизової оболонки порожнини рота. Під час місцевого лікування відзначалися позитивні зміни пародонтальних і зубощелепних показників, відзначалося зниження маркерів запалення (еластази, уреази, МДА) та підвищення рівня протективних систем (лізоциму, каталази) у ротовій рідині хворих на ІХС. Після застосування дентального еліксиру анаеробних пародонтопатогенів в ексудаті пародонтальних кишень не виявлено. Висновок. Виходячи з отриманих даних, лікування із застосуванням дентального еліксиру «Апіпрол» було ефективнішим, ніж лікування «Прополіс пародонт» на 27,8%.

The mutual connection of clinical manifestations and inflammatory changes in periodontal diseases and cardiovascular diseases determines the relevance of studying dental diseases and the effective introduction of new means for their prevention and treatment in patients with coronary heart disease. Purpose – improvement of local treatment and prevention of inflammatory periodontal diseases in patients with ischemic heart disease. Materials and methods. The article discusses the features of the manifestation of comorbid periodontal disease in patients with ischemic heart disease (IHD). The study included 60 patients with periodontitis on the background of IHD, which were divided into 2 groups: the comparison group (28 patients) had local therapy, traditionally using “Propolis parodont”, the main group (32 patients) were appointed a new dental elixir “Apiprol”. For control, data from practically healthy people were used. All the patients underwent clinical and laboratory-instrumental examinations at the beginning and at the end of treatment. Research results. The conducted clinical and laboratory studies determined a greater activity of the inflammatory process in the tissues of the oral cavity in patients with coronary heart disease compared to patients without this pathology, while there was no difference in the clinical manifestations of dental caries and diseases of the mucous membrane of the oral cavity. With local treatment, there were positive changes in periodontal and dental indices, there was a decrease in inflammation markers (elastase, urease, MDA) and an increase in the level of protective systems (lysozyme, catalase) in the oral fluid of patients with IHD. After the application of dental elixir, anaerobic periodontopathogens were not detected in the exudate of periodontal pockets. Conclusion. Based on the data obtained, the treatment with the use of dental elixir “Apiprol” was more effective than the treatment “Propolis parodont” by 27.8%.