Актуальність. Симпатична офтальмія (СО) відноситься до рідкісних аутоімунних захворювань, що
перебігають у вигляді гранульоматозного увеїту обох
очей, який розвивається після травми, рідше – оперативного втручання, на одному оці.
Мета – опис клінічних, імунологічних та гістоморфологічних даних дитини з симпатичною офтальмією
парного здорового ока після важкого проникаючого
корнеосклерального поранення з контузійним компонентом.
Матеріал та методи. Представлені дані клінічного
спостереження хлопчика 6,5 років, що отримав важке проникаюче корнеосклеральне поранення правого
ока гілкою дерева, у якого через 1,5 місяці після травми розвинулась симпатична офтальмія парного ока.
Описані і проаналізовані види лікування, дані клінічних, додаткових інструментальних (включаючи УЗД,
спіральну ОКТ), патогістологічного та імунологічного досліджень.
Висновки. Клінічна настороженість і ретельний моніторинг стану не тільки травмованого, а й парного ока,
як в безпосередні терміни після травми, так і у віддаленому періоді, дозволять виявити початкові ознаки
симпатичного подразнення (світлобоязнь, сльозотеча)
та ургентно вжити адекватні заходи щодо запобігання подальшого розвитку симпатичного запалення.
Використання сучасних засобів візуалізації, включаючи
УЗ-сканування і, особливо, СОКТ сітківки і ЗН, є умовами раннього документування перших ознак СО.
Перспективним напрямком подальших досліджень в
лікуванні СО є розробка методів, що враховують ланки імунопатогенеза захворювання і мають таргетну
спрямованість.
Актуальность. Симпатическая офтальмия (СО) относится к редким аутоиммунным заболеваниям, протекающим в виде гранулематозного увеита обоих глаз, развивающегося после травмы, реже – оперативного вмешательства, на одном глазу.
Цель – описание клинических, иммунологических и гистоморфологических данных ребенка с симпатической офтальмией парного здорового глаза после тяжелого проникающего корнеосклерального ранения с контузионным компонентом.
Материал и методы. Представлены данные клинического наблюдения мальчика 6,5 лет, получившего тяжелое проникающее корнеосклеральное ранение правого глаза ветвью дерева, у которого через 1,5 месяца после травмы развилась симпатическая офтальмия парного глаза.
Описаны и проанализированы виды лечения, данные клинических, дополнительных инструментальных (включая УЗИ, спиральная оптическая когерентная томография – СОКТ), патогистологического и иммунологического исследований.
Результаты и выводы. Клиническая настороженность и тщательный мониторинг состояния не только травмированного, но и четного глаза, как в непосредственные сроки после травмы, так и в отдаленном периоде, позволят выявить начальные признаки симпатического
раздражения (светобоязнь, слезотечение) и ургентно принять адекватные
меры по их предотвращению. Использование современных средств визуализации, включая УЗ-сканирование и особенно СОКТ сетчатки и зрительного нерва, являются условиями раннего документирования первых признаков СО.
Перспективным направлением дальнейших исследований в лечении СО является
разработка методов, учитывающих звенья иммунопатогенеза заболевания и имеющих таргетную направленность.
