Комбінована гепатопротекторна терапія захворювань печінки

Abstract

Метою комбінованого застосування гепатопротекторів може бути розширення спектра гепатотропної дії або односпрямоване збільшення певного фармакологічного ефекту завдяки сумації або потенціюванню (синергізму). Прикладом сумації ефектів адеметіоніну й силімарину є дослідження, яке вперше показало, що комбінація адеметіоніну та силібініну інгібує як запалення, так і окисний стрес за допомогою двох окремих сигнальних шляхів. І адеметіонін, і силімарин гальмують накопичення жиру в печінці, що підтверджено в пілотному клінічному дослідженні. У хворих на метаболічно-асоційовану стеатотичну хворобу печінки при лікуванні комбінацією гепатопротекторів зменшився ступінь стеатозу печінки за даними ультразвукового дослідження. Синергізм дії комбінації виявляється в лікуванні депресії при стеатотичній хворобі печінки й агоністичному впливі на фарнезоїдний рецептор при алкогольній хворобі печінки. Ефективність комбінації при алкогольних гепатопатіях доведена в клінічному дослідженні. Розширення спектра терапевтичної дії при комбінації адеметіоніну та силімарину полягає в тому, що, незважаючи на ефективність обох засобів при токсичних та лікарських ураженнях печінки, є ситуації, коли доцільнішим є призначення певного лікарського засобу. Наприклад, силімарин ефективний при отруєнні блідою поганкою, а адеметіонін — ні. Адеметіонін ефективний при внутрішньопечінковому холестазі, а силімарин — ні. Важливими є й інші властивості силімарину, які також дають змогу розширити спектр ефектів комбінації: антифібротичні, протипухлинні, імуномодулювальні, жовчогінні, противірусні, участь у регуляції апоптозу та регенерації гепатоцитів. І адеметіонін, і силімарин при тривалому лікуванні сприяють збільшенню тривалості життя хворих на цироз печінки. Таким чином, комбінація адеметіоніну та силімарину («Аденомак Плюс») є патогенетично обґрунтованою, ефективною та перспективною, ґрунтується на доказових дослідженнях.

The combined use of hepatoprotectors may aim to expand the spectrum of hepatotropic action or unidirectionally increase a particular pharmacological effect due to summation or potentiation (synergism). An example of the combined effects of ademetionine and silymarin is a study that showed for the first time that the combination of ademetionine and silybinin inhibits inflammation and oxidative stress through two separate signaling pathways. Both ademetionine and silymarin inhibit the accumulation of fat in the liver, which was confirmed in a pilot clinical study. In patients with metabolic-associated steatotic liver disease, treatment with a combination of hepatoprotectors reduced the degree of liver steatosis according to ultrasound. The synergistic effect of the combination is reflected in the treatment of depression in steatotic liver disease and the agonistic effect on the farnesoid receptor in alcoholic liver disease. The effectiveness of the combination in alcoholic hepatopathies has been proven in a clinical trial. Expanding the spectrum of therapeutic action in the combination of ademetionine and silymarin is due to the fact that despite the effectiveness of both drugs in toxic, drug-induced liver damage, there are situations when it is more appropriate to prescribe one or the other drug. For example, silymarin is effective in death cap poisoning, while ademetionine is not. Ademetionine is effective in intrahepatic cholestasis, while silymarin is not. Other properties of silymarin are also important, as they enable the combination to expand the range of effects: antifibrotic, antitumor, immunomodulatory, choleretic, antiviral, and participation in the regulation of apoptosis and hepatocyte regeneration. Longterm treatment with both ademetionine and silymarin help to prolong the life of patients with liver cirrhosis. Thus, the combination of ademetionine and silymarin (Adenomak Plus) is pathogenetically sound, effective, and promising, based on evidence-based research.