Судомні напади (СН) часто спостерігаються в гострий період аневризматичного субарахноїдального
крововиливу (аСАК). У таких пацієнтів нерідко спостерігаються зміни на електрокардіограмі, що можуть мати
клінічне значення. Наявність СН погіршує прогноз і якість життя, що свідчить про важливість вивчення електрофізіологічних особливостей для оптимізації діагностики й поліпшення підходів до лікування та реабілітації.
Мета роботи — вивчити зв’язок між наявністю СН в анамнезі у пацієнтів із аСАК з електрофізіологічними
змінами на електрокардіограмі.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне когортне дослідження 281 історії хвороби пацієнтів у
дебюті аСАК віком від 12 до 85 років. Залежно від наявності СН пацієнти були розподілені на дві групи: група 1 —
пацієнти з СН (24 (8,5 %) особи, група 2 — пацієнти без СН (257 (91,5 %) осіб).
Результати та обговорення. За допомогою методу мультиноміальної логістичної регресії вивчено залежність між електрофізіологічними змінами на електрокардіограмі та наявністю СН у дебюті аСАК. Виявлено, що
наявність СН у гострий період аСАК підвищує ризик виникнення комбінації блокади серця та екстрасистолії або
фібриляції передсердь (р = 0.003). У пацієнтів без СН у гострий період аСАК установлено вищий ризик виникнення комбінації брадикардії та блокади серця (р < 0,001), а також поєднання брадикардії та екстрасистолії або
фібриляції передсердь (р < 0,001).
Висновки. Судомні напади в пацієнтів у гострий період аСАК значно підвищують ризик виникнення комбінації порушення провідності та збудливості серця. Пацієнти без СН у дебюті аСАК мають вищий ризик виникнення
порушення автоматизму та провідності серця, а також комбінації порушення автоматизму й збудливості серця.
Symptomatic seizures (SS) frequently occur during the acute phase of subarachnoid hemorrhage (aSAH) due
to arterial aneurysm rupture. Changes on electrocardiogram are frequently observed in such patients and may have
significance. SS in these patients worsen prognosis and reduce quality of life, highlighting the importance of studying
electrophysiological characteristics to optimize diagnosis and improve treatment and rehabilitation approaches.
Objective — to investigate the presence of a relationship between electrocardiographic changes and the
presence of a SS in the acute phase of aSAH.
Materials and methods. We compared the ECG findings from 281 medical records of patients in the acute
phase of aSAH aged from 12 to 85. Based on the presence of SS, patients were divided into two groups. Group 1
included patients with SS — 24 (8.5 %) patients. Group 2 included patients without SS — 257 (91,5 %) patients.
Results and discussion. Using the multinomial logistic regression method, the dependence of the presence of
electrocardiographic changes on the presence of a SS in the acute period of aSAH was studied, and it was found that
the presence of a SS in the acute period of aSAH increases the risk of a combination of heart block and extrasystole
or atrial fibrillation (p = 0.003). Conversely, patients without SS during the acute phase of aSAH had a higher risk of
concurrent bradycardia and heart block (p < 0.001), as well as a combination of bradycardia and extrasystole or atrial
fibrillation (p < 0.001).
Conclusions. SS in patients at the onset of aSAH significantly increase the risk of сombined cardiac conduction
and excitability impairment. Patients without SS at the onset of aSAH had a higher risk of a combination of cardiac
automatism and conduction impairment, as well as a cardiac automatism and excitability impairment.
