Розкривається смисл людяності як специфічного духовно – практичного феномену, що
визначає створювальні культурно – ціннісні, філософсько-світоглядні стратегії людського існування, які втілюються в життєвих практиках через створювальні сили людини. Аналізується людяномірний потенціал освіти та науково-освітні теопрактики людяности.
The meaning of humaneness is revealed as a specific spiritual-practical phenomenon, that determines the co-generative cultural-valuable, philosophical-worldview strategies of human existence, which are put into life practices through human co-generative strength. There are analyzed the humaneness-dimensional potential of education and scientific-educational theopractics of humaneness.
