Проблема «оперованої матки» у сучасній клінічній практиці полягає у виникненні «неспроможності» рубця на матці, частота якого за даними різних авторів складає від 19% до 84%. Ускладнення анатомо–функціональної неспроможності тканин матки до і під час вагітності пояснює клінічну необхідність поглибленого вивчення цього питання. Профілактика виникнення дефекту загоєння рани матки після хірургічних операцій розпочинається до планування вагітності та безпосередньо під час хірургічних
втручань. Активно обговорюються питання профілактики виникнення дефектів загоєння рани матки, в тому числі медикаментозної. Клінічне значення має оцінка вихідного стану організму жінки, особливо з наявністю рубця/рубців на матці після попередніх хірургічних операцій. У ході виконання повторного кесаревого розтину нерідко діагностується дефект (повний, частковий) рубця на матці, що може бути причиною. технічних складностей з відновленням цілісності стінки матки. Повноцінне відновлення стінки матки у ділянці розрізу/травми є запобіганням виникнення дефектів. Важливим є визначення
етапів таких операцій, профілактики додаткових розривів тканин матки та розривів суміжних органів. Техніка операції при розриві матки після гістероскопії, консервативної міомектомії має свої особливості. Виявлення клінічних, апаратних ознак «оперованої матки» до вагітності дає можливість визначення та проведення персоніфікованих не лише профілактичних/терапевтичних заходів, але і ймовірно безпечного терміну для планування вагітності та особливостей ведення гестаційних періодів за триместрами, терміну і методу родорозв’язання.
The problem of the "operated uterus" in modern clinical practice is the occurrence of uterine scar failure, the fre quency of which, according to various authors, ranges from 19% to 84%. Complications of anatomical and functional failure of the uterine tissues before and during pregnancy explain the clinical need for an in-depth study of this issue. Prevention of uterine wound healing defects after surgery begins before pregnancy planning and directly during surgery. The issues preventing uterine wound healing defects, including medical treatment, are actively discussed. Clinically, it is important to assess the initial state of a woman's body, especially if she has a scar(s) on the uterus after previous surgical procedures. During a repeat caesarean section, a defect (complete or partial) of the uterine scar is often diagnosed, which may be the cause of technical difficulties in restoring the integrity of the uterine wall. Full restoration of the uterine wall in the area of incision/trauma prevents defects. It is essential to define the stages
of such operations and prevent additional uterine tissue ruptures and ruptures of adjacent organs. The technique of surgery for uterine rupture after hysteroscopy and conservative myomectomy has its peculiarities. Identification of clinical and instrumental signs of an "operated uterus" before pregnancy makes it possible to determine and imple ment personalised not only preventive/therapeutic measures, but also a likely safe period for pregnancy planning and features of gestational periods by trimesters, the timing and method of labour.
