The analysis of the literature data showed that the decades of the UN and WHO
global initiatives on general access to safe drinking water and sanitation have not reached
their goal. The goals of the Millennium Development (CRT) of the UN provide for the “safety”
of drinking water from “improved” sources, such as wells, leaving the safety of drinking
water at the household level, that is, in a glass of consumer. This literature review is the
basic tested methods for improving water quality at the use of water treatment and safe
storage (HWTS). The five most common HWTS options are described by the implementation
strategy for each variant: chlorination, filtration (biofilms and ceramics), solar disinfection,
combining filtration/chlorination and combining floculation/chlorination. The sequential
evaluation scheme for each of the HWTS options discussed is used: removal or inactivation
of water pathogens in laboratory conditions; acceptability in terms of proper use to reduce
the disease among users; The possibility of zoom. The prospect of using HWTS to obtain
safe water in the near future and, therefore, a significant reduction in the risk of water-conditioned diseases and improving quality of life is substantiated.
Аналіз даних літератури показав, що десятиліття глобальних ініціатив ООН та
ВООЗ щодо загального доступу до безпечної питної води та санітарії не досягли
своєї мети. Цілі розвитку тисячоліття (ЦРТ) ООН передбачають «безпечність» питної
води з «вдосконалених» джерел, наприклад свердловин, залишаючи поза увагою безпечність питної води на рівні домогосподарства, тобто у склянці споживача. Даний
огляд літератури представляє основні апробовані методи покращення якості води в
точці використання за допомогою побутової обробки води та безпечного зберігання
(HWTS). Розглянуто п’ять найпоширеніших варіантів HWTS із описом стратегії впровадження для кожного варіанту: хлорування, фільтрація (біопісок та кераміка), сонячна дезінфекція, комбінування фільтрування/хлорування та комбінування флокуляції/
хлорування. Використано послідовну схему оцінювання для кожного з обговорених
варіантів HWTS: видалення або інактивація водних патогенів в лабораторних умовах;
прийнятність з точки зору правильного використання для зменшення захворювання
серед користувачів; можливість масштабування. Обгрунтовано перспективність застосування HWTS для отримання безпечної води в найближчій перспективі і, таким
чином, значного зниження ризику водно-обумовлених хвороб та покращення якості
життя.
