Цукровий діабет (ЦД) розглядається як одна з провідних причин порушення гомеостазу в тканинах порожнини рота, що може обумовлювати швидке прогресування гінгівіту та пародонтиту. Дедалі більше даних свідчить про те, що розвиток запальних реакцій у яснах при ЦД I та II типу посилюється за наявності автоімунних процесів, таких як автоімунний тиреоїдит (АІТ). Клінічні спостереження доводять, що у пацієнтів із коморбідною ендокринною патологією частіше формуються глибокі пародонтальні кишені, збільшується рухливість зубів, а негативні зміни в тканинах пародонта прогресують навіть за контролю рівня глікемії. Метою дослідження було провести клінічну оцінку показників стоматологічного статусу (PMA, OHI-S, CPITN, пародонтальний індекс) у хворих із цукровим діабетом I та II типу на тлі автоімунного тиреоїдиту з урахуванням наявних змін у тканинах пародонта.
Diabetes mellitus (DM) is considered one of the key factors disrupting oral homeostasis, often leading to the rapid progression of gingivitis and periodontitis. A growing body of evidence suggests that inflammatory reactions in the gingiva among patients with type I and II DM may be exacerbated by concomitant autoimmune processes, such as autoimmune thyroiditis (AIT). Clinical observations indicate that individuals with such comorbid endocrine disorders exhibit deeper periodontal pockets and increased tooth mobility, with destructive changes in periodontal tissues progressing even under adequate glycemic control. Aim of the study was to perform a clinical assessment of dental status indicators (PMA, OHI-S, CPITN, and periodontal index) in patients with type I and type II diabetes mellitus complicated by autoimmune thyroiditis, taking into account the existing periodontal tissue changes.
