Обґрунтування доцільності диференційованих підходів до реабілітації військовослужбовців з поєднаними травмами

Abstract

В структурі бойового травматизму черепно-мозкова травма (ЧМТ) розглядається як найбільш тяжка та поширена форма ураження центральної нервової системи, завдяки різноманітності клінічних проявів та синдромів, високому ризику розвитку несприятливих наслідків, навіть при легкому ураженні. ЧМТ залежно від її механізму та тяжкості призводить до різних за ступенем і поширеністю первинних структурно-функціональних уражень головного мозку на молекулярному, субклітинному, клітинному, тканинному й органному рівнях з розладами центральної регуляції всіх систем організму, тому призводить до вкрай важких первинних реакцій та інвалідизуючих наслідків.