Аналіз ефективності мультимодальної анестезії, у хворих на рак тіла матки при гістеректомії

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Босенко, К. В. ua
dc.contributor.author Буднюк, О. О. ua
dc.contributor.author Bosenko, K. V. en
dc.contributor.author Budniuk, O. O. en
dc.date.accessioned 2025-03-10T07:11:26Z
dc.date.available 2025-03-10T07:11:26Z
dc.date.issued 2024
dc.identifier.citation Босенко К. В., Буднюк О. О. Аналіз ефективності мультимодальної анестезії, у хворих на рак тіла матки при гістеректомії // Modern engineering and innovative technologies. 2024. Part. 3, n. 36. P. 84–93. uk_UA
dc.identifier.uri https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17081
dc.description.abstract Стаття присвячена пошуку найбільш ефективному методу знеболення у пацієнтів з раком тіла матки, з метою оптимізації використання мультимодальної тактики анестезіологічного забезпечити, яке б допомогло покращити післяопераційне відновлення та зменшити кількість ускладнень. Оцінивши досвід який ми отримали при проведення анестезіологічного забезпечення ми порівняли ефективність мультимодального підходу, що є компонентом ERAS стратегії, із використанням інгаляційної анестезії та епідуральної аналгезії, перед загальною інгаляційною анестезією без регіональних методів знеболювання. А також оцінили вплив мультимодальної тактики щодо контролю післяопераційного болю та швидкості одужання у пацієнтів, яким проводили екстирпацію матки у зв’язку з раком тіла матки. Нами було досліджено 87 хворих жінок із діагнозом Cr corporis uteri. Група І (n=44) використовувався мультимодальній підхід та застосовувалась інгаляційна анестезія та епідуральна аналгезія, а група ІІ (n=43) отримала інгаляційну анестезію без застосування регіональних методів знеболювання. Оцінку болю проводили всім пацієнтам щодня під час відпочинку та активності в післяопераційні дні до виписки з палати за допомогою числової оціночної шкали болю, також оцінювали кількість опіоїдного знеболювання та час перебування у клініці. Відповідно до записів листів призначень у післяопераційному періоді споживання опіоїдів через 24 години після операції було значно нижчим у стандартизованій середній різниці групи І яка отримувала безперервну епідуральну інфузію 0,25% бупівакаїну зі швидкістю 5.2 +/– 2,4 мл на годину (P<0,001). Були відмічені деякі відмінності щодо тривалості перебування в стаціонарі, варіабельності періопераційного артеріального тиску, і частоти періопераційних гемодинамічних ускладнень. Мультимодальна анестезія та післяопераційна епідуральна аналгезія краще забезпечують контроль післяопераційного білю порівняно із загальною анестезією та системною аналгезією, з подібним впливом на гемодинамічний статус. Даний метод забезпечує адекватний анестезіологічний захист та комфортні умови для пацієнта під час лікування, за рахунок зменшення больових відчуттів після операції, знижує потребу у наркотичних анальгетиках та прискорює процес одужання. uk_UA
dc.description.abstract The article is devoted to the search for the most effective method of analgesia in patients with cancer of the body of the uterus, to optimize the use of multimodal tactics of anesthetic provision, which would help improve postoperative recovery and reduce the number of complications. Having assessed the experience we gained in providing anesthetic provision, we compared the effectiveness of the multimodal approach, which is a component of the ERAS strategy, using inhalation anesthesia and epidural analgesia, before general inhalation anesthesia without regional methods of anesthesia. We also assessed the impact of multimodal tactics on the control of postoperative pain and the speed of recovery in patients who underwent hysterectomy due to cancer of the body of the uterus. We studied 87 female patients with a diagnosis of Cr corporis uteri. Group I (n=44) used a multimodal approach and used inhalation anesthesia and epidural analgesia, and group II (n=43) received inhalation anesthesia without the use of regional anesthesia methods. Pain assessment was performed for all patients daily during rest and activity in the postoperative days until discharge from the ward using a numerical rating scale of pain, the amount of opioid analgesia and the time of stay in the clinic were also assessed. According to the records of the prescription letters in the postoperative period, opioid consumption 24 hours after surgery was significantly lower in the standardized mean difference of group I, which received continuous epidural infusion of 0.25% bupivacaine at a rate of 5.2 +/- 2.4 ml per hour. Some differences were noted in the length of hospital stay, perioperative blood pressure variability, and the incidence of perioperative hemodynamic complications. Multimodal anesthesia and postoperative epidural analgesia provide better postoperative pain control compared with general anesthesia and systemic analgesia, with similar effects on hemodynamic status. This method offers adequate anesthetic protection and comfortable conditions for the patient during treatment, by reducing postoperative pain, reducing the need for narcotic analgesics, and accelerating the recovery process. en
dc.language.iso uk en
dc.subject мультимодальна анестезія uk_UA
dc.subject епідуральна аналгезія uk_UA
dc.subject рак тіла матки uk_UA
dc.subject multimodal anesthesia en
dc.subject epidural analgesia en
dc.subject uterine cancer en
dc.title Аналіз ефективності мультимодальної анестезії, у хворих на рак тіла матки при гістеректомії uk_UA
dc.title.alternative Analysis of the effectiveness of multimodal anesthesia in patients with cancer of the body of the uterus during hysterectomy en
dc.type Article en


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

Показати скорочений опис матеріалу