Вивчення фізичної працездатності нащадків, народжених від тварин, опромінених у різних дозах

Abstract

Загальний стан тварин після іонізуючого опромінення та викликані цим опроміненням зміни багато в чому визначають функціонування м’язової тканини, яка відіграє важливу роль у забезпеченні життєдіяльності організму, а якщо враховувати, що фізичному навантаженню піддаються нащадки опромінених тварин, то слід очікувати більш глибоких біохімічних змін у метаболізмі м’язової тканини. Мета роботи – дослідити фізичну працездатність нащадків, народжених від тварин, опромінених у різних дозах та встановити доцільність використання її як одного з діагностичних критеріїв наслідків променевого ураження організму. Експериментальні дослідження проведені на 1-місячних білих щурятах масою 30–32 г., лінії Вістар. Тварин піддавали тотальному гама-опроміненню Со60 з поглинутою дозою 0,5 Гр; 1,0 Гр. Моделювання фізичного навантаження здійснювалось шляхом плавання тварин при температурі води 25 – 260С у посуді з тягарем, маса якого становила 10% від маси піддослідних тварин. Встановлено, значні зміни у функціонуванні м’язової тканини нащадків, народжених від опромінених батьків, в умовах дії малих доз іонізуючого випромінювання, причому зі збільшенням дози вони більш виражені. З патофізіологічної точки зору є підґрунтям доцільності використання показника фізичної працездатності як одного з діагностичних критеріїв наслідків променевого ураження організму, що в комплексі з іншими показниками дасть змогу оцінити глибину, вираженість, спрямованість, необоротність та здатність до адаптації м’язової системи до впливу іонізуючої радіації.