Ефективність дистракції та ортохірургічного втручання у лікуванні мезіального прикусу у пацієнтів із дефіцитом розвитку верхньої щелепи

Abstract

Мезіальний прикус – це складна ортодонтична патологія, яка негативно впливає на естетику обличчя, функції жування та якість життя пацієнтів, тому важливе своєчасне лікування. Одним із сучасних методів корекції є дистракція остеогенезу, яка дозволяє поступово розширювати кісткові структури, знижуючи ризик рецидивів. Вибір лікування залежить від клінічної картини пацієнта, причому дистракція може бути пріоритетною у разі протипоказань до традиційних операцій. Мета дослідження – детальний аналіз ефективності та безпечності різних методів лікування мезіального прикусу у дорослих пацієнтів із дефіцитом розвитку верхньої щелепи.

Mesial occlusion is a complex orthodontic pathology that adversely affects facial aesthetics, masticatory function, and patient quality of life, making timely treatment critical. One of the modern methods of correction is distraction osteogenesis, which allows gradual expansion of bone structures while minimizing the risk of relapse. The choice of treatment is based on the patient’s clinical presentation, with distraction being a priority in cases where traditional surgery is contraindicated. Aim of the study was a detailed analysis of the effectiveness and safety of various treatment methods for mesial occlusion in adult patients with maxillary underdevelopment.