Аналіз функціональної спроможності підшлункової залози при хронічному панкреатиті залежно від віку

Abstract

Знання вікових особливостей перебігу ХП зможе дати можливість профілактувати захворювання, надати своєчасне лікування хворим та запобігти його незворотним наслідкам та ускладненням. Мета дослідження – дослідити основні показники функціонального стану ПЗ при ХП залежно від біологічного віку пацієнтів. Матеріали та методи дослідження. 341 хворого на ХП різного віку розподілено на 3 групи: І група (до 45 років) – 129 пацієнтів; ІІ група (46–65 років) – 114 хворих; ІІІ група (старші за 66 років) – 98 пацієнтів похилого і старечого віку. Контрольну групу становили 25 практично здорових осіб різного віку. На підставі антропометричних, лабораторних даних та анкетування досліджено функціональний стан ПЗ при ХП. Результати дослідження. У І групі встановлено підвищення середнього бального показника копрограми (в 2,4 раза) та сумарного бального показника РЕІ-Q (в 1,5 раза), зниження середнього3 вмісту ФαЕ (на 31,3% (р<0,001)), підвищення середнього показника вмісту глюкози крові натще – на 21,5% (р<0,05), HbA1c – на 21,1% (р<0,02) та індексу НОМА-IR в 1,1 раза порівняно з контролем; у пацієнтів ІІ групи констатували вищі значення НОМА-IR в 2,1 раза (р<0,001), вмісту глюкози крові натще – на 15,7%, HbA1c – на 22,6% (р<0,05), зниження ФαЕ – на 28,8%, бальної оцінки копрограми (в 1,3 раза) і бального показника РЕІ-Q (в 2,2 раза) стосовно таких І групи (р<0,001); в ІІІ групі встановлено нижчий вміст ФαЕ на 26,8% (р<0,001), бальний показник РЕІ-Q – в 1,2 раза (р<0,05), а також вищий середній бал копрограми в 1,1 раза (р<0,05), нижчі вмісти глюкози крові, HbA1c – на 8,7% та 8,5% відповідно, а також середнього значення НОМА-IR в 1,3 раза (р<0,05) порівняно з показниками ІІ групи. Висновок. Встановлені вікові особливості порушення функціонального стану ПЗ пацієнтів із ХП потребують диференційованого підходу до формування лікувального і профілактичного комплексів.

Knowledge of the age-related features of the course of chronic pancreatitis will make it possible to prevent the disease, provide timely treatment to patients and prevent its irreversible consequences and complications. Materials and methods. 341 patients of various ages with CP divided into 3 groups: group I (up to 45 years) – 129 patients; II group (46–65 years) – 114 patients; group III (older than 66 years) – 98 elderly and senile patients. The control group consisted of 25 practically healthy people of various ages. Based on anthropometric, laboratory data and a questionnaire, the functional state of the pancreas (PI) in CP was investigated. Research results. In the 1st group, an increase in the average score of the co-program (by 2.4 times) and the total score of REI-Q (by 1.5 times), a decrease in the average content of FαE (by 31.3% (р<0.001)), an increase in the average fasting blood glucose by 21.5% (p<0.05), HbA1c by 21.1% (p<0.02) and the NOMA-IR index by 1.1 times compared to the control; in patients of the 2nd group, NOMA-IR values were found to be 2.1 times higher (p<0.001), fasting blood glucose by 15.7%, HbA1c by 22.6% (p<0.05), a decrease in FαE by 28.8%, the score of the co-program (by 1.3 times) and the REI-Q score (by 2.2 times) in relation to those of the 1st group (р<0.001); in the 3d group, a 26.8% lower FαE content (р<0.001), a 1.2 times higher REI-Q score (р<0.05), and a 1.1 times higher average co-program score (р< 0.05), lower blood glucose, HbA1c by 8.7% and 8.5%, respectively, as well as the average value of NOMA-IR by 1.3 times (p<0.05) compared to the indicators of the 2nd group. Conclusion. The established age-related features of impaired functional status of patients with CP require a differentiated approach to the formation of treatment and preventive complexes.