Синдром емоційного вигорання у лікаря-викладача клінічної кафедри

Четверіков, С. Г.

dc.contributor.author	Четверіков, С. Г.	ua
dc.date.accessioned	2025-02-05T08:10:57Z
dc.date.available	2025-02-05T08:10:57Z
dc.date.issued	2024
dc.identifier.citation	Четверіков С. Г. Синдром емоційного вигорання у лікаря-викладача клінічної кафедри / С. Г. Четверіков // Освітні інновації у закладах вищої медичної освіти: збірник науково-педагогічного підвищення кваліфікації (27 лист. 2023 р. – 28 січ. 2024 р.) / за ред. В. Г. Марічереда. – Одеса : ОНМедУ, 2024. – С. 180–184.	uk_UA
dc.identifier.uri	https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16831
dc.description.abstract	Термін «синдром емоційного вигорання» з'явився в 70-х і належить американському психологові Фройденбергеру. Розумна людина, яка поставила наголос на тому, що з подібним станом стикаються усі люди, що належать до професій категорії «людина-людина»: викладачі, лікарі, психологи, юристи, соціальні працівники, і навіть священники. Медичні працівники та педагоги схильні в першу чергу. Підвищене емоційне напруження – те, з чим стикаються ці люди. Вони несвідомо залучаються до проблем/травми своїх «клієнтів», з чим по факту не можуть впоратися. Працювати «на знос», а точніше, ставити 10 себе надвимоги, які апріорі не можуть бути здійснені, – ось особливість професії.	uk_UA
dc.language.iso	uk	en
dc.subject	синдром емоційного вигорання	uk_UA
dc.subject	лікар-викладач	uk_UA
dc.subject	клінічна кафедра	uk_UA
dc.subject	американський психолог Фройденбергер	uk_UA
dc.title	Синдром емоційного вигорання у лікаря-викладача клінічної кафедри	uk_UA
dc.type	Article	en