У статті розглядається можливість виявлення метафізичних підстав феноменології Едмунда Гуссерля через вчення спекулятивного реалізму Ґрема Гармана, зокрема в контексті проблеми часу. Описується складність взаємодії концепції часо-свідомості у Гуссерля з об’єкт-орієнтованим підходом спекулятивного реалізму, що наголошує на об’єктах, незалежних від людського досвіду. Висловлено пропозицію щодо аналізу підстав, на яких обидва підходи могли б доповнювати одне одного в контексті розуміння онтології темпоральності та, ширше, взаємодії між свідомістю та реальністю.
The article considers the possibility of revealing the metaphysical foundations of Edmund Husserl’s phenomenology through Graham Harman’s speculative realism, particularly in the context of the problem of time. The difficulty of interaction of the Husserl’s concept of time-consciousness with the object-oriented approach of speculative realism, which emphasizes objects independent of human experience, is described. The suggestion to 74nalyse the grounds on which both approaches could complement each other in the context of understanding of time ontology and, more broadly, the interaction between consciousness and reality is made.
