Інтелектуально-мнестична функція – це сукупність когнітивних процесів, які забезпечують здатність людини мислити, запам’ятовувати,
аналізувати та використовувати інформацію. Стаття присвячена вивченню
інтелектуально-мнестичних функцій у пацієнтів із хронічним гастритом та їх
взаємозв'язку з частотою загострень захворювання. В рамках дослідження було обстежено 67 пацієнтів віком від 18 до 42 років, які мали підтверджений
діагноз хронічного гастриту. Пацієнтів було розподілено на три групи залежно
від частоти загострень. За допомогою низки психодіагностичних методик,
зокрема тестів таблиць Шульте, методики Джекобсона, кілець Ландольта та
піктограм О. Лурії, було оцінено концентрацію уваги, обсяг короткочасної та
опосередкованої пам’яті.
Результати дослідження продемонстрували, що пацієнти з більш
частими загостреннями захворювання мають суттєві порушення когнітивних
функцій, таких як увага, короткочасна пам'ять і здатність до вербальнологічного мислення. Група пацієнтів з рідкими загостреннями (група А)
продемонструвала кращі когнітивні показники порівняно з групами Б і В, що
мають більш часті загострення. Зокрема, пацієнти з частими загостреннями
показали збільшений час виконання завдань на концентрацію уваги, більшу
кількість помилок та нижчу швидкість обробки інформації. Важливою
частиною дослідження стало виявлення взаємозв’язку між когнітивними
порушеннями та психоемоційним станом пацієнтів. Високий рівень тривоги та
депресії у пацієнтів з частими загостреннями негативно впливав на когнітивні
функції, що підтверджується гіршими результатами тестувань у цій групі.
Пацієнти з частими загостреннями також мали вищий рівень депресивних та
тривожних симптомів, що ще більше ускладнювало процеси концентрації та
запам'ятовування.
Отримані результати підкреслюють необхідність інтеграції когнітивноповедінкової терапії та психотерапевтичної підтримки в загальний план
лікування хронічного гастриту для поліпшення як когнітивного статусу
пацієнтів, так і їхньої якості життя. Терапія основного захворювання має
супроводжуватися корекцією психоемоційного стану з метою запобігання
подальшим когнітивним порушенням.
Intellectual and mental function is a set of cognitive processes that
ensure a person's ability to think, remember, analyse and use information. The article
is devoted to the study of intellectual and mnemonic functions in patients with
chronic gastritis and their relationship with the frequency of disease exacerbations.
The study examined 67 patients aged 18 to 42 years with a confirmed diagnosis of
chronic gastritis. The patients were divided into three groups depending on the
frequency of exacerbations. A number of psychodiagnostic techniques, including
Schulte Tables, Jacobson's technique, Landolt's rings and O. Luria's pictographs,
were used to assess concentration, short-term and indirect memory.
The results of the study showed that patients with more frequent exacerbations
of the disease have significant impairments in cognitive functions, such as attention,
short-term memory and the ability to verbal and logical thinking. The group of
patients with rare exacerbations demonstrated better cognitive performance
compared to groups, which have more frequent exacerbations.
In particular, patients with frequent exacerbations showed increased time
spent on concentration tasks, more errors and slower information processing speed.
An important part of the study was to identify the relationship between cognitive
impairment and the psycho-emotional state of patients. The high level of anxiety and
depression in patients with frequent exacerbations had a negative impact on
cognitive function, as evidenced by the worse test results in this group. Patients with
frequent exacerbations also had higher levels of depressive and anxiety symptoms,
which further complicated the processes of concentration and memory.
The findings highlight the need to integrate cognitive behavioural therapy and
psychotherapeutic support into the overall treatment plan for chronic gastritis to
improve both the cognitive status of patients and their quality of life. Therapy of the
underlying disease should be accompanied by correction of the psycho-emotional
state in order to prevent further cognitive impairment.
