Сучасні аспекти озонотерапії в клініці внутрішніх хвороб

Abstract

Озонотерапія – перспективний метод лікування, який має широкий спектр впливу на організм людини шляхом реалізації бактерицидного, фунгіцидного, вірусолітичного, імуномоделюючого, антигіпоксичного, цитостатичного, дезінтоксикаційного, антиоксидантного та метаболічного ефектів. За даними багатьох клініко-експериментальних досліджень оптимальною концентрацією озону в озонокисневій суміші для внутрішньовенного введення та отримання бажаних регулюючих ефектів є 400 мкг/л. При концентрації озону 800 мкг/л та більше змінюється проникність біомембран, що неминуче призводить до ушкодження внутрішньоклітинних органел. Але використання озонових технологій має бути патогенетично виправданим та індивідуалізованим для запобігання негативних наслідків лікування. Загальними протипоказаннями до призначення озонотерапії є гострі гіпоксичні стани, ранній період після внутрішніх та зовнішніх кровотеч, тромбоцитопенія, тромбоцитопатія, гемофілія, схильність до судорог, тиреотоксикоз, алергічні реакції на озон.