Клінічна епідеміологія метаболічно-асоційованої жирової хвороби печінки у дітей з надлишковою масою тіла та ожирінням

Abstract

Метаболічно-асоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП) є одним з провідних хронічних захворювань печінки у дітей, які мають надлишкову вагу/ожиріння. Метою дослідження було вивчити частоту МАЖХП та визначити фактори ризику, які потенційно асоційовані з цим захворюванням у дітей з надлишковою вагою/ожирінням. Матеріали та методи. Дослідження проведено в 2020–2023 рр. Критерії включення у досліджувану когорту: індекс маси тіла > 85-го перцентиля до віку/статі, вік дитини від 6 до 18 років. Для встановлення діагнозу МАЖХП ми використовували скринінгові критерії: підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) > 80 Од/л при першому візиті, або стійко підвищений (> 3 місяців) рівень АЛТ у 2 рази від верхньої межі норми (у дівчаток АЛТ ≥ 44 Од/л, у хлопчиків АЛТ ≥ 52 Од/л). На другому етапі було проведено аналіз факторів, які потенційно асоційовані з МАЖХП. Усі етапи роботи було виконано із урахуванням біоетичних норм Гельсінської декларації. Результати. МАЖХП є поширеним метаболічним станом у дітей з надлишковою вагою/ожирінням, його частота у досліджуваній когорті становила 22 %. Розвиток МАЖХП у дітей з надлишковою вагою/ожирінням асоціюється з наступними факторами: чоловіча стать (ВШ = 2,06), затримка внутрішньоутробного розвитку (ВШ = 4,09), штучне вигодовування (ВШ = 2,54), сімейний анамнез цукрового діабету 2-го типу (ВШ = 2,55), високе споживання продуктів, багатих на вуглеводи (ВШ = 3,31), малорухомий спосіб життя (ВШ = 10,16), ожиріння (ВШ = 48,15), прегіпертензія (ВШ = 4,41), предіабет/цукровий діабет 2-го типу (ВШ = 2,37), дефіцит вітаміну D (ВШ = 2,40). Висновки. Включення вищезазначених факторів ризику до алгоритму скринінгового обстеження дітей з надлишковою вагою/ожирінням дозволить забезпечити раннє виявлення, лікування та профілактику МАЖХП у цій віковій категорії пацієнтів.

Metabolic-associated fatty liver disease (MAFLD) is one of the leading causes of chronic liver diseases in overweight/obese children. The aim was to study the frequency of MAFLD and to identify the risk factors that are potentially associated with this disease in overweight/obese children. Materials and methods. The study was conducted in 2020–2023. Inclusion criteria were body mass index > 85th percentile for age/gender, child’s age from 6 to 18 years. We used screening criteria to diagnose MAFLD: an increased level of alanine aminotransferase (ALT) > 80 U/L at the first visit, or a persistently elevated (> 3 months) ALT level to twice the upper limit of normal (in girls, ALT ≥ 44 U/L, in boys, ALT ≥ 52 U/L). At the second stage of the study, we analysed factors potentially associated with MAFLD. All stages of the work were carried out taking into account the bioethical norms of the Declaration of Helsinki. Results. MAFLD is a common metabolic condition in overweight/obese children and its frequency in the studied cohort was 22 %. The development of MAFLD in overweight/obese children is associated with the following factors: male gender (odds ratio (OR) = 2.06), intrauterine growth restriction (OR = 4.09), formula feeding (OR = 2.54), family history of type 2 diabetes (OR = 2.55), high consumption of foods rich in carbohydrates (OR = 3.31), sedentary lifestyle (OR = 10.16), obesity (OR = 48.15), prehypertension (OR = 4.41), prediabetes/type 2 diabetes (OR = 2.37), vitamin D deficiency (OR = 2.40). Conclusions. The inclusion of the abovementioned risk factors in the screening algorithm for overweight/ obese children will help in early detection, treatment and prevention of MAFLD in this age cohort.