Стаття присвячена визначенню інноваційних методів навчання, які застосовуються в
медичних закладах вищої освіти України при
підготовці майбутніх лікарів, проблем впровадження та шляхів їх вирішення. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю
підвищити конкурентоспроможність вищої
медичної освіти, вивести її на якісно новий
рівень та покращити якість надання медичних послуг.
Мета статті – розроблення напрямів вирішення проблем, пов’язаних з впровадженням
інноваційних методів навчання при підготовці майбутніх медиків. Для досягнення
мети під час дослідження було розглянуто
поняття «інноваційні методи», визначено
мету їх використання та основні види. Після
аналізу вітчизняного досвіду виокремлено
проблеми, які уповільнюють процес впровадження інноваційних методів навчання та
запропоновано шляхи їх вирішення.
В ході проведення дослідження були використані методи аналізу, синтезу, індукції та
дедукції. В статті вперше запропоновані
практичні шляхи вирішення проблем, що
мають негативний вплив на впровадження
інноваційних методів навчання.
За результатами дослідження встановлено,
що інноваційні методи підготовки студентів-медиків – це технології навчання, засновані на впровадженні нових способів взаємодії
педагога та студента. Основною метою
їх використання є виховання професійної
компетентності. Впровадження інноваційних методів навчання ускладнюється низьким рівнем кадрового потенціалу медичних
закладів вищої освіти, моральним та фізичним зносом їх матеріально-технічної бази,
відсутністю сучасних навчально-дослідницьких, наукових та клінічних центрів,
застарілістю програм навчання та систем
підготовки майбутніх лікарів, відтоком студентів-медиків за кордон. Основними шляхами вирішення цих проблем є: стажування
викладачів, залучення міжнародних організацій до відновлення зруйнованої інфраструктури та модернізації існуючої матеріальнотехнічної бази, розробка нових посібників та
програм навчання, спрощення умов вступу
до вітчизняних медичних освітніх закладів.
Практичне значення дослідження полягає в можливості застосовувати отримані результати закладами вищої освіти,
які готують майбутніх фахівців медичної
сфери.
This article is devoted to determining the innovative methods of teaching used in medical institutions of higher education in Ukraine in the training
of future doctors, the problems of implementation
and ways to solve them. The relevance of the
research stems from the need to improve the
competitiveness of higher medical education, to
bring it to a qualitatively new level and improve
the quality of medical services.
The aim of the article - development of directions
of solution of problems, connected with introduction
of innovative methods of training at preparation of
future physicians. In order to achieve the goal, the
study considered the concept of "innovative methods", defined the goals of their use and the main
types. After analyzing the domestic experience, the
problems that slow down the process of implementation of innovative methods of training were identified and ways to solve them were proposed.
In the course of the study methods of analysis,
synthesis, induction and deduction were used.
The article for the first time proposes practical
ways to solve the problems that have a negative impact on the implementation of innovative
teaching methods.
According to the results of the study, it was established that innovative methods of training medical
students are learning technologies based on the
introduction of new ways of interaction between
the teacher and the student. The main purpose
of their use is to nurture professional competence. The implementation of innovative methods
of training is complicated by the low level of staff
potential of medical institutions of higher education, the moral and physical deterioration of their
material and technical base, the lack of modern
teaching, research and clinical centres, outdated
curriculum and training systems for future doctors,
the outflow of medical students abroad. The main
ways of solving these problems are: training of
teachers, involvement of international organisations in restoration of the destroyed infrastructure
and modernisation of the existing material and
technical base, development of new manuals and
curricula, simplification of conditions of admission
to domestic medical educational institutions.
The practical significance of the study lies in the
possibility of applying the obtained results of
higher education, which prepare future specialists in the medical field.
