Вплив вітаміну D на стан вуглеводного обміну у реконвалесцентів COVID-19 з діабетом 2 типу та синдромом подразненого кишечника

Abstract

Вступ. Сьогодні накопичено доволі значний обсяг даних, який свідчить, що в реконвалесцентів COVID-19 спостерігається недостатність або дефіцит вітаміну D, який сприяє розвитку цукрового діабету типу 2 (ЦД 2). Доведено прямий зв'язок між COVID-19 інфекцією й розвитком порушень вуглеводного обміну. В той же час, відомі дослідження, в яких доведений прямий зв’язок між недостатністю та дефіцитом вітаміну D і розвитком ЦД 2. Більшість авторів вказують на те, що подолання дефіциту вітаміну D значно знижує ці ризики. Встановлено, що недостатність вітаміну D збільшує ризик підвищеної маси тіла і абдомінального ожиріння в 2 рази. Гастроентерологи та дієтологи часто стикаються з пацієнтами, у яких запальні захворювання кишечника, шлункове шунтування та муковісцидоз, інтра- та екскреторна недостатність підшлункової залози супроводжується дефіцитом вітаміну D. У зв’язку з цим є доцільним вивчення наявності взаємозв’язку між недостатністю вітаміну D у осіб з порушеннями вуглеводного обміну та супутніми захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Мета дослідження: порівняльна оцінка ефективності застосування препарату з вітаміном D у комплексному лікуванні пацієнтів – реконвалесцентів інфекції COVID-19 з встановленим вперше цукровим діабету 2 типу з супутнім синдром подразненого кишечника та без супутньої патології.