Морфологія запальних змін ендометрія у вогнищах ендометріозу та аденоміозу

Abstract

Велика поширеність ендометріозу, його вплив на менструальну, репродуктивну функції, акушерські ускладнення, якість життя жінки у репродуктивному віці зумовлюють актуальність проблеми. Мета дослідження: оцінювання поширеності запальних змін у вогнищах гетеротопічного ендометрія у пацієнток з ендометріозом та аденоміозом. Матеріали та методи. Було обстежено 92 жінки репродуктивного віку – від 21 до 46 років, які звернулись щодо оперативного лікування з приводу симптомного аденоміозу (47 жінок – 1-а група) та ендометріозу яєчників (45 пацієнток – 2-а група), 30 практично здорових жінок того самого віку увійшли до контрольної групи. Гістологічне дослідження біоптатів аденоміозу та ендометріозу яєчників виконували за допомогою світлового мікроскопа при збільшеннях 40 та 100. Для імуногістохімічного дослідження використовували первинні та вторинні антитіла для визначення маркерів CD34, CD68 та CD138. Результати. У пацієнток з аденоміозом та ендометріозом яєчників виявлена така супутня гінекологічна патологія, як міома матки, гіперплазія ендометрія, хронічний ендометрит, хронічні аномальні маткові кровотечі, частота яких є достовірно вищою при аденоміозі. Це може свідчити про патогенетичну роль хронічного запалення у розвитку даних патологічних станів. У пацієнток з аденоміозом позитивну експресію CD68 в епітеліальному компоненті гетеротопій визначали у 8 (17,0±5,6%) жінок, а з ендометріозом яєчників – у 4 (8,9±4,2%) жінок, що свідчило про низьку фагоцитарну активність. Під час оцінювання експресії СD34 у стінках судин та стромальному компоненті ендометріоїдних гетеротопій визначали позитивну реакцію у 16 (34,0±6,9%) пацієнток з аденоміозом і у 10 (22,2±6,2%) пацієнток з оваріальним ендометріозом, що відображає процеси неоангіогенезу та активність патологічного процесу. Позитивна експресія CD138 в ендометріоїдних гетеротопіях переважала у групі пацієнток з аденоміозом – 12 (25,5±6,4%) випадків, на відміну від 4 (8,9±4,2%) випадків у групі пацієнток з ендометріозом яєчників (p<0,05). Це підтверджувало гістологічні результати і клінічні дані щодо наявності хронічного ендометриту та істмоцеле. Висновки. Виявлені запальні зміни, слабка фагоцитарна активність та ознаки неоангіоненезу у вогнищах гетеротопічного ендометрія є більш значущими у пацієнток з аденоміозом, що підтверджують клініко-морфологічні дані.

The high prevalence of endometriosis, its impact on menstrual and reproductive functions, obstetric complications, and the quality of life of women in the reproductive age determines the urgency of the problem. The objective: to assess the prevalence of inflammatory changes in foci of heterotopic endometrium in patients with endometriosis and adenomyosis. Materials and methods. 92 women of reproductive age – from 21 to 46 years old – who applied for surgical treatment for symptomatic adenomyosis (47 women – 1st group) and ovarian endometriosis (45 patients – 2nd group), and 30 practically healthy women of the same age (control group) were examined. Histological examination of adenomyosis and ovarian endometriosis biopsies was performed using a light microscope at magnifications of 40 and 100. For immunohistochemical examination, primary and secondary antibodies were used to determine CD34, CD68, and CD138 markers. Results. In patients with adenomyosis and ovarian endometriosis the following concomitant gynecological pathologies as uterine fibroids, endometrial hyperplasia, chronic endometritis, chronic abnormal uterine bleeding, the frequency of which is significantly higher in adenomyosis, were diagnosed. This may indicate the pathogenetic role of chronic inflammation in the development of these pathological conditions. In patients with adenomyosis the positive expression of CD68 in the epithelial component of heterotopias was determined in 8 (17.0±5.6%) women, and in 4 (8.9±4.2%) women with ovarian endometriosis, which indicated a low phagocytic activity. During the assessment of CD34 expression in vessel walls and the stromal component of endometrioid heterotopias, a positive reaction was determined in 16 (34.0±6.9%) patients with adenomyosis and in 10 (22.2±6.2%) patients with ovarian endometriosis, which reflects the processes of neoangiogenesis and the activity of the pathological process. Positive expression of CD138 in endometrioid heterotopias prevailed in the group of patients with adenomyosis – 12 (25.5±6.4%) cases versus 4 (8.9±4.2%) cases in the group of patients with ovarian endometriosis (p<0.05). This confirmed the histological results and clinical data regarding the presence of chronic endometritis and isthmocele. Conclusions. The identified inflammatory changes, weak phagocytic activity and signs of neoangiogenesis in foci of heterotopic endometrium are more significant in patients with adenomyosis, which is confirmed by clinical and morphological data.