Мікробіом людини та ментальне здоров’я: новітні погляди

Show simple item record

dc.contributor.author Артьоменко, В. В. ua
dc.contributor.author Жовтенко, О. В. ua
dc.contributor.author Стасій, Я. О. ua
dc.contributor.author Пірон-Думітраску, М. ua
dc.contributor.author Artyomenko, V. V. en
dc.contributor.author Zhovtenko, O. V. en
dc.contributor.author Stasii, Ya. O. en
dc.contributor.author Piron-Dumitrascu, M. en
dc.date.accessioned 2024-09-16T08:48:09Z
dc.date.available 2024-09-16T08:48:09Z
dc.date.issued 2024
dc.identifier.citation Мікробіом людини та ментальне здоров’я: новітні погляди / В. В. Артьоменко, О. В. Жовтенко, Я. О. Стасій, М. Пірон-Думітраску // Сімейна медицина. Європейські практики. – 2024. – № 2 (108). – С. 29–35. uk_UA
dc.identifier.uri https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15910
dc.description.abstract Ментальне здоров’я – це емоційне, психологічне та соціальне благополуччя людини, яка почуває себе захищеною, потрібною, реалізує свої здібності, може долати життєві стреси. Серйозною проблемою охорони здоров’я в усьому світі на сьогодні є ментальні розлади (мР), які призводять до значного медичного тягаря та економічних втрат як медичних закладів, так і пацієнтів та їхніх родин. На сьогодні мР є одним із пріоритетних направлень у повсякденній практиці лікарів України. до мР можна віднести тривогу, депресію, біполярний розлад, розлад аутистичного спектра, шизофренію, розлади харчової поведінки тощо. Останнім часом увага науковців та лікарів привернута до питання взаємодії мікробіому та ментального здоров’я. дослідження, спрямовані на визначення того, що являє собою здоровий мікробіом, виявили значні індивідуальні відмінності в його складі та різноманітності. Встановлено, що певний склад мікробіому кишечника (мК) пов’язаний з розвитком тривожних розладів. Результати досліджень демонструють, що у пацієнтів та тваринних моделей (миші) з тривожними розладами спостерігається різке зниження мікробного багатства та різноманіття. Пацієнти з тривожним розладом зазвичай мали знижену кількість Firmicutes та підвищену кількість Bacteroidetes і Fusobacteria. Окрім цього, зміни мК були пов’язані з виникненням та розвитком депресивного розладу. Виявлено відмінності складу фекальних мікробіот у пацієнтів з великим депресивним розладом. Основними методами лікування мР на сьогодні є фармакотерапія та психотерапія, які мають обмежену ефективність. Проте практикуючі лікарі шукають альтернативні шляхи допомоги таким пацієнтам. Результати багатьох досліджень свідчать, що пребіотики (наприклад, харчові волокна та альфа-лактальбумін), а також постбіотики справляють захисний вплив на ментальне здоров’я, особливо при комбінованому застосуванні. Водночас пребіотики можуть бути потенційним агентом для полегшення побічних ефектів нейролептиків, які застосовують у лікуванні мР. для вивчення впливу харчових компонентів на мР через вісь мозок–кишечник–мікробіом необхідно проводити більше експериментальних досліджень та високоякісних клінічних випробувань. uk_UA
dc.description.abstract Mental health is the emotional, psychological, and social well-being of a person who feels protected, needed, realizes his abilities, and can overcome life’s stresses. Mental disorders (MD) are a serious health problem worldwide today, which lead to a significant medical burden and economic losses for both medical institutions and patients and their families. Today, MD are one of the priority directions in the daily practice of Ukrainian doctors. MD can include anxiety, depression, bipolar disorder, autism spectrum disorder, schizophrenia, eating disorders, etc. Recently, the attention of scientists and doctors has been paid to the interaction between the microbiome and mental health. The researches which are aimed at defining what is a healthy microbiome have revealed significant individual differences in its composition and diversity. It has been established that a certain composition of the gut microbiome (GM) is associated with the development of anxiety disorders. Research results show that patients and animal models (mice) with anxiety disorders have a dramatic decrease in microbial richness and diversity. Patients with anxiety disorder typically had reduced Firmicutes and increased Bacteroidetes and Fusobacteria. In addition, GM changes were associated with the onset and development of depressive disorder. Differences in the composition of fecal microbiota in patients with major depressive disorder were revealed. The main methods of MD treatment today are pharmacotherapy and psychotherapy, which have limited effectiveness. However, practitioners are looking for alternative ways to help such patients. The results of many studies indicate that prebiotics (e.g., dietary fiber and alpha-lactalbumin) as well as postbiotics show a protective effect on mental health, especially when used in combination. At the same time, prebiotics may be a potential agent for alleviating the side effects of antipsychotics used in the treatment of MD. More experimental researches and high-quality clinical trials are needed to study the effects of dietary components on MD through the brain–gut–microbiome axis. en
dc.language.iso uk en
dc.subject ментальні розлади uk_UA
dc.subject мікробіом кишечника uk_UA
dc.subject тривожні розлади uk_UA
dc.subject депресивні розлади uk_UA
dc.subject пребіотики uk_UA
dc.subject постбіотики uk_UA
dc.subject вісь мозок–кишечник–мікробіом uk_UA
dc.subject mental disorders en
dc.subject gut microbiome en
dc.subject anxiety disorders en
dc.subject depressive disorders en
dc.subject prebiotics en
dc.subject postbiotics en
dc.subject brain-gut-microbiome axis en
dc.title Мікробіом людини та ментальне здоров’я: новітні погляди uk_UA
dc.title.alternative The human microbiome and mental health: the latest views en
dc.type Article en


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Advanced Search

Browse

My Account