Стигма виступає як один із найважливіших чинників зниження якості життя людей із психічними розладами та їхніх сімей, а також як бар’єр для розвитку програм охорони психічного здоров’я. метою дослідження стало вивчення факторів, що призвели до стигматизації осіб із психічними розладами в історичному контексті, а також особливості стигматизації в Україні. У древніх Греції та Римі до цієї категорії осіб ставилися як до хворих; у період середньовіччя багато людей із психічними розладами стали жертвами інквізиції. У ХХ ст. сформувалися два абсолютно протилежних підходи до психічних захворювань: підхід Зигмунда Фройда та його послідовників, які використовували патологічні феномени для вивчення законів функціонування умовно нормальної психіки; і підхід тоталітарних держав, наприклад нацистської Німеччини, в якій до психічно хворих людей застосовували стерилізації і евтаназію. На сьогодні стан проблеми лікування психічних хворих можна оцінити як пошук «золотої середини». сьогодні стигма проявляється переважно у формі соціального несхвалення, яке часто супроводжується уявним страхом і дискримінацією. В Україні серед стереотипів найчастіше є сприйняття психічно хворих як агресивних та інтелектуально недорозвинутих; серед упереджень – недостатня підтримка родин хворих із боку медичних і соціальних робітників, а також відповідних державних установ; власне стигма пов’язана з нездатністю інших дотичних до хворих громадян, лікарів інших фахів, частини родичів зрозуміти особливі потреби психічно хворих пацієнтів. Аналіз законодавчої бази України свідчить про несприятливі тенденції у цій сфері – збільшення стажу роботи для отримання пенсії по інвалідності з 5 до 15 років. З іншого боку, в Україні прийнято Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», який забороняє обмеження прав і свобод осіб «за ознаками раси, кольору шкіри, .. інвалідності, етнічного та соціального походження, …., які були, є та можуть бути дійсними або припущеними». таким чином, потрібні подальші дослідження поширеності стигматизації та дискримінації в Україні людей із діагностованими психічними розладами, що дозволить краще попереджати та усувати це явище.
Stigma acts as one of the most important factors in reducing the quality of life of people with mental disorders and their
families, as well as as a barrier to the development of mental health care programs. The purpose of the study was to study the factors that
led to the stigmatization of people with mental disorders in the historical context, as well as the peculiarities of stigmatization in Ukraine.
In ancient Greece and Rome, this category of persons was treated as sick; in the Middle Ages many people with mental disorders
were victims of the Inquisition. In the 20th century two completely opposite approaches to mental illnesses were formed: the approach
of Sigmund Freud and his followers, who used pathological phenomena to study the laws of functioning of a conditionally normal
psychics; and the approach of totalitarian states, such as Nazi Germany, in which sterilization and euthanasia were applied to mentally
ill people. Nowadays, the state of the problem of treatment of mental patients can be assessed as a search for the “golden mean”. Today,
stigma manifests itself mainly in the form of social disapproval, which is often accompanied by perceived fear and discrimination.
In Ukraine, stereotypes mostly include the perception of mentally ill people as aggressive and intellectually underdeveloped; among
prejudices – insufficient support of the patients’ families from medical and social workers, as well as relevant state institutions; the actual stigma is associated with the inability of other citizens who are in contact with the patients or doctors of other specialties, some
relatives to understand the special needs of mentally ill patients. The analysis of the legislative framework of Ukraine shows unfavorable
trends in this area, such as increasing the duration of work experience from 5 to 15 years in order to receive a disability pension. On the
other hand, Ukraine adopted the Law of Ukraine “On Principles of Prevention and Counteraction of Discrimination in Ukraine”, which
prohibits restrictions on the rights and freedoms of individuals “on the basis of race, skin color, .. disability, ethnic and social origin, . . .
which were, are and may be real or assumed”.
Thus, further studies of the prevalence of stigmatization and discrimination of people with diagnosed mental disorders in Ukraine are
needed, which will allow better prevention and elimination of this phenomenon.
