Визначення поширеності тривожно-депресивних розладів у лікарів Одеси

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Хацько, В. Е. ua
dc.contributor.author Цушко, І. О. ua
dc.contributor.author Лагода, Д. О. ua
dc.contributor.author Khatsko, V. en
dc.contributor.author Tsyshko, I. en
dc.contributor.author Lahoda, D. en
dc.date.accessioned 2024-09-02T09:53:42Z
dc.date.available 2024-09-02T09:53:42Z
dc.date.issued 2024
dc.identifier.citation Хацько В. Е. Визначення поширеності тривожно-депресивних розладів у лікарів Одеси / В. Е. Хацько, І. О. Цушко, Д. О. Лагода // Health & Education. – 2024. – № 2. – С. 258–262. uk_UA
dc.identifier.uri https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15841
dc.description.abstract Лікарі вразливі до ментальних розладів, таких як тривога та депресія, через вплив високого рівня професійного стресу. Несприятливий психічний стан лікарів може перешкоджати їхній професійній діяльності та вплинути на якість наданої медичної допомоги. Ці проблеми неминуче негативно вплинуть на здоров’я пацієнтів. Тому інтерес до психологічного благополуччя лікарів останнім часом зріс, що вимагає подальших досліджень щодо факторів, які впливають на психічне здоров’я лікарів. Перший звіт про опитування дав докази впливу війни на психічне здоров’я українського населення станом на березень 2022 року, коли дослідники повідомили, що 53% дорослих українців відчували серйозні психічні розлади, 54% – тривогу та 47% – депресію. Мета нашого дослідження – провести скринінгові опитування серед лікарів України, щоб оцінити поширеність тривоги та депресії станом на грудень 2023 року. Нами було опитано 56 лікарів, які відвідали офлайн-захід в Одесі. Лікарям були надані анонімні анкетування щодо скринінгу тривожно-депресивних розладів, а саме: опитувальник з депресії (PHQ-9), опитувальник з ТР (GAD-7) та шкала фобій IAPT. Серед опитаних були лікарі первинної та вторинної ланки. Найбільше було лікарів загальної практики сімейної медицини (n=16; 28,57%), ендокринологів (n=11; 19,64%), кардіологів (n=9; 16,07%) та лікарів-педіатрів (n=8; 14,29%). Більшість, а саме 36 (64,29%) респондентів, вважали, що не мають ТР або ДР. 12 лікарів Одещини не мали депресії, 26 лікарів скринінгово мали депресивний розлад легкого ступеня. Більшість лікарів мали мінімальні або помірні прояви тривожного розладу, а саме 20 (35,71%) та 22 (39,29%) лікарі відповідно. Більш значні прояви тривоги мали 8 та 6 лікарів відповідно. Ми не виявили взаємозв’язку між кількістю опитуваних та тяжкістю проявів тривоги та депресії, які будуть пов’язані зі статтю, віком чи лікарською спеціальністю. Лікарі мали фобії у тих чи інших проявах, а саме 18 лікарів безумовно уникали ситуацій, які б мали тригерний фактор, а 10 та 16 помітно або завжди б уникали таких ситуацій. Лікарі різних спеціальностей повинні мати навички самодопомоги у боротьбі зі стресом задля профілактики тривожно-депресивних розладів та емоційного вигорання. uk_UA
dc.description.abstract Physicians are vulnerable to mental disorders such as anxiety and depression due to high levels of occupational stress. An unfavourable mental state of doctors can interfere with their professional activities and affect the quality of medical care. These problems will inevitably have a negative impact on the health of patients. Therefore, interest in the psychological well-being of doctors has recently increased, which calls for further research into the factors that affect doctors’ mental health. The first survey report provided evidence of the impact of the war on the mental health of the Ukrainian population as of March 2022, when researchers reported that 53% of Ukrainian adults experienced serious mental disorders, 54% experienced anxiety and 47% experienced depression. The aim of our study was to conduct screening surveys among Ukrainian doctors to assess the prevalence of anxiety and depression as of December 2023. We interviewed 56 doctors who attended an offline event in Odesa. The doctors were given anonymous questionnaires for screening anxiety and depressive disorders, namely the Depression Questionnaire (PHQ-9), the GAD-7, and the IAPT Phobia Scale. The respondents included primary and secondary care physicians. Most of them were general practitioners (n=16; 28.57%), endocrinologists (n=11; 19.64%), cardiologists (n=9; 16.07%), and pediatricians (n=8; 14.29%). The vast majority of respondents, namely 36 (64.29%), believed that they did not have a TR or CR. 12 doctors in Odesa region did not have depression, 26 doctors were screened for mild depressive disorder. The majority of doctors had minimal or moderate manifestations of anxiety disorder, namely 20 (35.71%) and 22 (39.29%) doctors, respectively. More significant manifestations of anxiety were observed in 8 and 6 doctors, respectively. We did not find any correlation between the number of respondents and the severity of anxiety and depression manifestations associated with gender, age, or medical speciality. The doctors had phobias in various manifestations, namely 18 doctors definitely avoided situations that would have a trigger factor, and 10 and 16 doctors would noticeably or always avoid such situations. Doctors of different specialties should have self-help skills in dealing with stress to prevent anxiety and depressive disorders and emotional burnout. en
dc.language.iso uk en
dc.subject ментальні розлади uk_UA
dc.subject тривога uk_UA
dc.subject депресія uk_UA
dc.subject фобії uk_UA
dc.subject війна uk_UA
dc.subject лікарі uk_UA
dc.subject mental disorders en
dc.subject anxiety en
dc.subject depression en
dc.subject phobias en
dc.subject violence en
dc.subject doctors en
dc.title Визначення поширеності тривожно-депресивних розладів у лікарів Одеси uk_UA
dc.title.alternative Determination of the prevalence of anxietydepressive disorders among doctors in Odesa en
dc.type Article en


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних зібраннях

Показати скорочений опис матеріалу