Експериментальне обґрунтування доцільності застосування гіперосмолярних колоїдних розчинів з метою корекції дисфункції нирок за умов термічного ураження шкіри

Abstract

Objective. To study the effectiveness of hyperosmolar colloidal solutions of lactoprotein with sorbitol and HAES–LX 5% on changes in renal functional activity in the dynamics of thermal skin damage. Materials and methods. The study was conducted under conditions of a chronic experiment on a model of skin burn injury. The concentration of lipoperoxidation intermediates and the activity of antioxidant enzymes in kidney homogenates was determined 1, 3, 7, 14, 21 and 30 days after thermal skin burn. The functional activity of the kidneys was determined using the model of induced water diuresis. Results. We have demonstrated marked impairment of filtration, excretory and detoxification functions of the kidneys within 30 days of the post–burn period, as well as acceleration of lipoperoxidation and inhibition of antioxidant defence activity. The saline solution had no thermoprotective effect in the skin burn model. The use of hyperosmolar colloidal solutions of lactoprotein with sorbitol and HAES–LX 5% effectively prevented the free radical mechanism of nephrocyte damage and activation of the enzymatic link of antioxidant defence. The optimum protective activity of the hyperosmolar colloidal solutions of lactoprotein with sorbitol and HAES–LX 5% occurred on days 7–14 of the experiment and lasted until its completion. Conclusions. The scheme of pharmacological correction of thermal damage to the thyroid gland with the introduction of hyperosmolar colloidal solutions with a multionic composition of lactoprotein with sorbitol and HAES–LX 5% is pathogenetically justified, can not only restore the functional activity of nephrocytes, but also prevent their damage in the dynamics of the postburn process.

Мета. Вивчення ефективності впливу гіперосмолярних колоїдних розчинів лактопротеїну з сорбітолом та HAES–LX 5% на зміни функціональної активності нирок у динаміці термічного ушкодження шкіри. Матеріали і методи. Дослідження проведено за умов хронічного експерименту на моделі опікового ураження шкіри. Через 1, 3, 7, 14, 21 і 30 діб після термічного опіку шкіри в гомогенатах нирок визначали концентрацію проміжних продуктів ліпопероксидації та активність антиоксидантних ферментів. Функціональну активність нирок визначали на моделі індукованого водного діурезу. Результати. Продемонстровано виражені порушення фільтраційної, екскреторної та дезінтоксикаційної функцій нирок протягом 30 діб післяопікового періоду, а також прискорення процесів ліпопероксидації та пригнічення активності антиоксидантного захисту. Фізіологічний розчин не мав термозахисного ефекту за умов моделі опіку шкіри. Застосування гіперосмолярних колоїдних розчинів лактопротеїну з сорбітолом та HAES–LX 5% ефективно запобігало вільнорадикальному механізму ураження нефроцитів та активації ферментативної ланки антиоксидантного захисту. Оптимум захисної активності застосованих гіперосмолярних колоїдних розчинів лактопротеїну з сорбітолом та HAES–LX 5% припадав на 7 – 14–ту доби досліду і тривав до його закінчення. Висновки. Схема фармакологічної корекції термічного ураження щитоподібної залози з уведенням гіперосмолярних колоїдних розчинів із багатоіонним складом лактопротеїну з сорбітолом та HAES–LX 5% патогенетично обгрунтована, здатна не лише відновити функціональну активність нефроцитів, а й запобігти їх ураженню в динаміці післяопікового процесу.