Мета дослідження: дослідити вміст вітаміну D та мікроелемента магнію в крові жінок репродуктивного віку, хворих на аденоміоз І–ІІ й ІІІ–ІV ступенів тяжкості,
після перенесеної інфекції COVID-19 залежно від алгоритму їх ведення протягом 3, 6 і 12 місяців, а також оцінити загальний стан пацієнток.
Матеріали та методи. Спостереження охоплювало 150 жінок, які перенесли COVID-19. З них: 30 цілком здорових жінок (група контролю А), 60 – хворих
на аденоміоз І–ІІ ступенів тяжкості (група В) та 60 – хворих на аденоміоз ІІІ–ІV ступенів тяжкості (група С). Спостереження тривало 3, 6 та 12 місяців після
перенесеного захворювання COVID-19.
Результати. Доведено погіршення самопочуття в пацієнток з аденоміозом протягом перших місяців після COVID-19. У них вірогідно збільшувалась частота скарг
на загальне нездужання: млявість (55,0%), головний біль (36,7%), болі в суглобах (41,7%), м’язах (40,8%), тазовий біль (38,3%), диспареунію (100%) та ін.
За шкалою вербальної оцінки тазового болю помірний біль (2 бали) мали 30,0% хворих групи В і 43,3% групи С, водночас сильний (3 бали) – 33,3%, дуже
сильний (4 бали) – 20,0%.
Виявлено вірогідне зниження рівня вітаміну D та Mg у жінок, які хворіли на COVID-19 (p < 0,05): практично у всіх здорових жінок (група А), і у хворих на
аденоміоз (групи В і С). Встановлено вірогідно нижчий вміст вітаміну D та Mg у групах В і С порівняно з групою А (p < 0,05) та в групі С порівняно з групою В.
Підтверджено ефективність прийому препаратів вітаміну D та магнію хворими на аденоміоз після перенесеного COVID-19: отримано вірогідну різницю частоти
симптомів, що характеризують загальний стан пацієнток через 3, 6 і 12 місяців: зниження частоти неврозів, головного болю, болю в м’язах, постійного болю
внизу живота, диспареунії тощо.
Висновки. Підтверджено ефективність прийому препаратів вітаміну D та магнію жінками, хворими на аденоміоз, після перенесеного COVID-19.
Objective of the study: to investigate the content of vitamin D and the trace element magnesium in the blood of women of reproductive age with adenomyosis of the I–II
and III–IV degrees after the COVID-19 disease depending on the algorithm of their management at 3, 6 and 12 months, as well as assess the general condition of patients.
Materials and methods. 150 women after the COVID-19 disease were under observation: 30 practically healthy women (control group A), 60 patients with adenomyosis of
the I–II degree (group B) and 60 patients with adenomyosis of the III–IV degree (group C). Observation continued for 3, 6 and 12 months after the COVID-19 disease.
Results. Deterioration of well-being in patients with adenomyosis in the first months after COVID-19 has been proven. The frequency of complaints increased significantly:
lethargy (55.0%), headache (36.7%), joint pain (41.7%), muscle pain (40.8%), pelvic pain (38.3%), dyspareunia (100%), etc. According to the scale of verbal assessment of
pelvic pain, moderate pain (2 points) was experienced by 30.0% of patients of group B and 43.3% in group C, at the same time, severe (3 points) – 33.3%, very strong
(4 points) – 20.0%.
A significant decrease in the level of vitamin D and Mg was detected in women after the COVID-19 disease (p < 0.05): in almost all healthy women (group A) and in
patients with adenomyosis (groups B and C). A significantly lower content of vitamin D and Mg was found in groups B and C compared to group A (p < 0.05), and in group C
compared to group B.
The effectiveness of taking vitamin D and magnesium preparations in patients with adenomyosis after the COVID-19 disease was confirmed: a significant difference in the
frequency of symptoms characterizing the general condition of patients after 3, 6 and 12 months was obtained: a decrease in the frequency of neuroses, headaches, muscle
pain, constant lower abdominal pain, dyspareunia, etc.
Conclusions. The effectiveness of taking vitamin D and magnesium preparations by women with adenomyosis after the COVID-19 disease has been confirmed.
