На сучасному фармацевтичному ринку України вибір вітчизняних препаратів для лікування хронічного
простатиту (ХП) вкрай обмежений, що зумовлює актуальність розробки нових лікарських засобів. Виходячи з провідних
механізмів патогенезу ХП, наявність антиальтеративної, антипроліферативної та репаративної дії у потенційного препарату корекції могло би суттєво покращити перебіг та ефективність комплексної фармакотерапії цього захворювання. На
кафедрі хімії природних сполук НФАУ (завідувач проф. В.С. Кисличенко) у науковому співробітництві з кафедрою фармакології та фармакогнозії Одеського національного медичного університету отримано і стандартизовано «Густий екстракт
обмолоченої від плодів трави якірців сланких» (ГЕЯС), який завдяки унікальній комбінації біологічно-активних речовин (комплекс фенольних сполук, флавоноїдів, сапонінів) міг би володіти потенційною простатопротекторною активністю (Burda,
2016; Klyvniak, 2017).
Мета роботи – дослідити антиальтеративну, антипроліферативну та репаративну дію густого екстракту якірців
сланких в експерименті.
Матеріали і методи дослідження. Дослідження здійснювали на 96 безпородних білих щурах масою 220–240 г, розподілених на групи по 8 тварин в кожній. Антиальтеративну дію ГЕЯС вивчали на моделі асептичної дерматомної рани шкіри у щурів. Про антиальтеративну дію препаратів судили за динамікою зміни площі ранової поверхні, яку визначали планіметричним
методом. Антипроліферативну дію (здатність зменшувати утворювання грануляційно-фіброзної тканини) ГЕЯС досліджували на моделі ватної гранульоми у щурів, яку відтворювали імплантацією під шкіру спини щурів ватної кульки масою 20 мг
в асептичних умовах. Репаративну активність досліджували на моделі асептичної лінійної різаної рани шкіри і визначали за
міцністю рубця, що утворюється під час загоєння ран у щурів, використовуючи метод ранотензіометрії. Щури 1-ої групи
лікування не отримували і слугували контролем; 2-а група – досліджувальна, яка щоденно протягом терміну експерименту
отримувала ГЕЯС внутрішньошлунково в дозі 150 мг/кг; 3-я група тварин отримувала диклофенак натрію (ПАТ «ХФЗ «Червона зірка») внутрішньошлунково в дозі ЕD50 8,0 мг/кг; 4-та група тварин отримувала як препарат порівняння кверцетин
(«Корвітин», ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод») внутрішньошлунково в дозі
10 мг/кг. Динаміку ранового процесу оцінювали на 7-у, 14-у, 21-у і 28-у добу експерименту.
Результати досліджень. Встановлено, що на моделі асептичної площинної та лінійної різаної рани шкіри у щурів ГЕЯС
у дозі 150 мг/кг спричиняє антиальтеративну і ранозагоювальну (репаративну) дію. За виразністю антиальтеративної дії
ГЕЯС у 1,5 раза переважає препарат порівняння корвітин у дозі 10 мг/кг та вдвічі скорочує термін епітелізації площинної
рани. Водночас за репаративною активністю ГЕЯС у різні терміни спостережень у 1,71–2,09 раза перевершує відповідний
ефект корвітину. Диклофенак натрію антиальтеративною і репаративною дією не володіє і уповільнює загоєння дерматомної асептичної рани, хоча і перевершує інші препарати за виразністю антипроліферативної дії.
Висновок.
ГЕЯС у дозі 150 мг/кг володіє виразною антиальтеративною і репаративною активністю, перевершуючи відповідний
ефект диклофенаку натрію і корвітину, а також поміркованою антипроліферативною дією, що відкриває підстави для його
подальших досліджень як перспективного природного засобу для лікування хронічного простатиту.
In the modern pharmaceutical market of Ukraine, the choice of domestic drugs for the treatment of chronic prostatitis
(CP) is extremely limited, which determines the urgency of developing new drugs. Based on the leading mechanisms of the pathogenesis
of CP, the presence of antialterative, reparative and antiproliferative effects in a potential prostate protector could significantly improve
the course and effectiveness of complex pharmacotherapy of this disease. At the Department of Chemistry of Natural Compounds of
the National Pharmaceutical University of Ukraine (Head Prof. V.S. Kyslychenko) in scientific cooperation with the Department of
Pharmacology and Pharmacognosy of the Odesa National Medical University, the “Thick extract of the threshed from the fruits of the
Tribulus terrestris” (TETT) was obtained and standardized, which, thanks to a unique combination of biologically active substances (a
complex of phenolic compounds, flavonoids, saponins), could have potential prostatoprotective activity (Burda, 2016; Klyvniak, 2017).
The goal of the work is to investigate the antialterative, antiproliferative and reparative effect of the thick extract of the Tribulus
terrestris in an experiment.
Materials and research methods. Experiments were carried out on 96 purebred white rats weighing 220–240 g, divided into groups
of 8 animals each. The antialterative effect of the drugs was judged by the dynamics of changes in the area of the wound surface, which
was determined by the planimetric method. The antiproliferative effect (the ability to reduce the formation of granulation-fibrous
tissue) of TETT was studied on the model of cotton wool granuloma in rats, which was reproduced by implantation of a cotton ball
weighing 20 mg under the skin of the back of rats under aseptic conditions. The reparative activity of phytoremedies was studied on
a model of an aseptic linear incised skin wound and was determined by the strength of the scar formed during wound healing in rats
using the wound tensiometry method. Rats of the 1st treatment group were not treated and served as controls; the 2nd group is an
experimental group, which received TETT at a dose of 150 mg/kg, intragastrically, daily during the experiment. The 3rd group received
diclofenac sodium (“Chervona Zirka”, Ukraine) – at a dose of ED50 8.0 mg/kg, intragastrically, the 4th group of animals received
quercetin (“Corvitin», “Scientific and Production Center” Borshchagivsk Chemical pharmaceutical plant) at a dose of 10 mg/kg,
intragastrically. The dynamics of the wound process was evaluated on the 7th, 14th, 21st and 28th days of the experiment.
Research results. It was established that on the model of aseptic planar and linear incised skin wounds in rats, TETT in a dose of
150 mg/kg causes an antialterative and reparative effect. In terms of the expressiveness of the antialteration effect, TETT is 1.5 times
superior to the comparative drug Corvitin at a dose of 10 mg/kg and halves the period of epithelization of a planar wound. At the same
time, according to the reparative activity of TETT, in different periods of observation, it exceeds the corresponding effect of Corvitin
by 1.71–2.09 times. Diclofenac sodium has no antialterative and reparative effect and slows down the healing of a dermatome aseptic
wound, although it surpasses both phytoremedies in terms of the expressiveness of the antiproliferative effect.
Conclusion. TETT in a dose of 150 mg/kg has pronounced antialterative and reparative activity, surpassing the corresponding
effect of sodium diclofenac and Corvitin, as well as a moderate antiproliferative effect, which opens the prospects for its further
research as a potential prostate protector.
