У хворих на хронічний вірусний гепатит С (ХВГС) відзначаються порушення білково-синтезуючої, детоксикуючої функцій печінки, а також явища цитолізу і холестазу, собливо у разі поєднання з ВІЛ-інфекцією. У ВІЛ-інфікованих пацієнтів без ХВГС функція печінки є неушкодженою. Проведення курсу антиретровірусної терапії лопінавіром і ритонавіром значно знижувало рівень вірусного навантаження ВІЛ і значно підвищувало рівень СD4+
Т-лімфоцитів у ВІЛ-інфікованих, водночас наявність супровідною ХВГС погіршувала ефективність антиретровірусної терапії. Проведення курсу антиретровірусної терапії дещо поліпшувало детоксикуючу, білково-синтезуючу функції печінки, мало тенденцію до гальмування процесів цитолізу і холестазу у хворих із ко-інфекцією ХВГС і ВІЛ.
In the patients with chronic viral hepatitis C (CVHC) different
disturbances of the protein-synthesizing and detoxication
hepatic functions as well as the symptoms of cytolysis and
cholestasis, especially when combined with HIV infection, have
been observed. In the HIV-infected patients without CVHC the
hepatic function was intact. The course of antiretroviral therapy
by lopinavir and ritonavir has significantly reduced the level
of HIV-viral loading and significantly increased the level of
CD4 + T-cells in HIV-infected, while the presence of concomitant
CVHC worsened the effectiveness of antiretroviral therapy.
The course of antiretroviral treatment slightly improved
detoxication and protein-synthesizing hepatic functions; also
it has a tendency to inhibit the cytolysis and cholestasis processes
in the patients with HIV and CVHC co-infection.
