Патогенетичне обгрунтування застосування регуляторних пептидів при комплексній терапії хронічного стресу в експерименті

Abstract

Антистресова ефективність даларгіну була досліджена у щурів в умовах відтворення моделі хронічного стресу. Хронічний стрес сприяє посиленню агресивної поведінки щурів, зниженню маси стрес-реалізуючих органів і збільшенню маси лімфопоетичних органів. У даних експериментальних умовах зазначалося розширення кіркового і мозкового шарів надниркових залоз. Застосування даларгіну у щурів з хронічним стресом сприяло нормалізації вищезазначених ефектів. Отримані дані обговорюються з точки зору експериментального обґрунтування доцільності тестування клінічних ефектів даларгіну у фармакологічній корекції стрес-індукованих компонентів соматичних захворювань.

Dalargin antistress efficacy was investigated in rats in condition of chronic stress modelling. Chronic stress was shown to increase the rats’ aggressive behaviour as well as stress-responsible organs weight decreasing and lymphopoetic organs weight increasing. This condition was followed by the suprarenal glands cortical and cerebral layers width increasing also. Dalargin using in rats with chronic stress modelling resulted in the mentioned effects normalization. The data obtained are discussed from the point of view of dalargin recommendations to be involved into the stress-induced components of the somatic diseases complex pharmacological correction.