Abstract:
Одну з головних і значущих частин антропологічного вчення Декарта складає його знахідка невеличкої частини у центрі головного мозку людини під назвою «залоза Н», яку зараз сучасні вчені називають «шишкоподібною залозою» і вважають, що остаточно її значення невідоме. Проте Декарт досліджує та описує декілька функцій, якими керує загадкова «залоза Н». Декарт знаходить особливе місце душі у центрі головного мозку людини, все ж таки не даючи сучасної назви «шишкоподібна залоза. Декарт описує, як різноманітні дії душі впливають на тіло, але особливий вплив робить воля (метафізична властивість) і вона в свою чергу проходить через загальний керівний центр – через «залозу Н», тобто «шишкоподібну залозу», тому що саме вона виконує синхронізуючу функцію, пов’язуючи дії душі та тіла одне з одним завдяки метафізичній якості вільної волі.
