Вестибулярні дисфункції при хронічній ішемії мозку на тлі патології шийного відділу хребта

Abstract

Хронічна ішемія мозку (ХІМ) в структурі цереброваскулярної патології виникає значно частіше за гострі стани, призводить до тривалої непрацездатності, є фактором розвитку мозкових інсультів. Профілактика розвитку значних органічних судинних змін у мозку є найактуальнішою проблемою сучасної медицини та неврології. Наявність вестибулярних дисфункцій (ВД) у клінічній картині судинних церебральних дисгемій корелює зі ступенем ураження мозку. ВД - найбільш поширений синдром при ішемічних ушкодженнях мозку. Клінічне різноманіття запаморочень виникає на тлі зниження компенсаторних можливостей центральних механізмів рівноваги, сенсорної системи, особливо при ХІМ з переважним ураженням вертебрально-базилярного басейну на тлі патології шийноговідділу хребта (ШВХ). Важливим аспектом виникнення ВД є зміна вегетативно-судинної реактивності, що значно ускладнює діагностику та диференційну діагностику запаморочень. Метою роботи є клініко-патогенетичне обґрунтування розвитку ВД на тлі хронічної ішемії мозку при наявності дегенеративних змін в шийному відділі хребта (ШВХ).