Оцінка україномовної адаптації опитувальника Olfactory Questionnaire (OQ) для визначення якості життя пацієнтів з нюховою дисфункцією

Abstract

Актуальність: Розлади нюху, підтверджені даними ольфактометрії, трапляються у 48,5 % випадків серед пацієнтів, які страждають на різні захворювання носа та приносових пазух. Втрата нюху виявляється приблизно у 25 % пацієнтів із хронічними риносинуситами без поліпів і більш ніж у 80 % хворих на хронічний риносинусит з поліпами. Близько 15 % пацієнтів з алергічним ринітом страждає на дизосмію. На прикладі пандемії COVID-19 можна продемонструвати актуальність та доцільність впровадження дистанційних методик діагностики, особливо у випадках контагіозних захворювань та у віддалених від медичних закладів населених пунктах. Для вирішення цих проблем дедалі частіше використовують спеціалізовані опитувальники, застосування яких не вимагає залучення медичного персоналу та знижує коштовність діагностичних прийомів. Мета дослідження: україномовна адаптація корейського опитувальника Olfactory Questionnaire. Результати: Альфа-коефіцієнт Кронбаха був 0,866 у групі хворих на поліпозний риносинусит з поліпами до лікування; 0,898 у групі хворих на поліпозний риносинусит з поліпами через 3 міс після хірургічного лікування; 0,902 у групі пацієнтів з коронавірусною хворобою на початку хвороби та 0,887 у групі пацієнтів через 3 місяці після коронавірусної хвороби, що свідчить про високий рівень співпадіння в обох варіантах порівняння результатів опитування. Середній бал нюхового опитувальника для пацієнтів з хронічним риносинуситом з поліпами 21,85±12,4, для пацієнтів з коронавірусною хворобою – 18,43±11,3. При цьому у пацієнтів з незначними викривленнями носової перетинки без порушення носового дихання та пацієнтів з несиноназальними симптомами 46,68±5,18 та 49,24±4,22 відповідно. При оцінці чутливості по стандартизованої середньої реакційної здатності (SRM) ми відмітили значне поліпшення якості життя пацієнтів після лікування. Це свідчить про ефективність української версії опитувальника якості нюху. Так, SRM склав 1,748 для різниці між середніми сумарними результатами опитування груп хворих на поліпозний риносинусит з поліпами до лікування та хворих на поліпозний риносинусит з поліпами через 3 міс після хірургічного лікування і 1,654 для різниці між середніми показниками груп пацієнтів з коронавірусною хворобою на початку хвороби та пацієнтів через 3 місяці після корон авірусної хвороби відповід- но. Висновки: Українська версія нюхового опитувальника є ефективним статистичним інструментом, який можна використовувати для вивчення впливу синоназальних та несиноназальних патологій з нюховою дисфункцією на якість життя пацієнтів. Це також допомагає оц інити ефективність лікування та його вплив на показник якості життя у динаміці, дистанційно і без надлишкових економічних витрат.

Topicality: Smell disorders, confirmed by olfactometry data, occur in 48.5% of cases among patients suffering from various diseases of the nose and paranasal sinuses. Loss of smell occurs in approximately 25% of patients with chronic rhinosinusitis without polyps and in more than 80% of patients with chronic rhinosinusitis with polyps. About 15% of patients with allergic rhinitis suffer from dysosmia. Using the example of the COVID - 19 pandemic, it is possible to demonstrate the relevance and expediency of implementing remote diagnostic methodods especially in cases of contagious diseases and in settlements far from medical facilities. To solve these problems, specialized questionnaires are increasingly used, the use of which does not require the involvement of medical personnel and reduces the cost of diagnostic procedures. Objective: Ukrainian-language adaptation of the Korean Olfactory Questionnaire. Results: Cronbach's alpha coefficient was 0.866 in the group of patients with polyposis rhinosinusitis with polyps before treatment; 0.898 in the group of patients with polyposis rhinosinusitis with polyps 3 months after surgical treatment; 0.902 in the group of patients with coronavirus disease at the beginning of the disease and 0.887 in the group of patients 3 months after the disease of coronavirus disease, indicating a high level of agreement in both options for comparing the results of the survey. The average score of the olfactory questionnaire for patients with chronic rhinosinusitis with polyps is 21.85±12.4, for patients with coronavirus disease – 18.43±11.3. At the same time, in patients with minor distortions of the nasal membrane without nasal breathing disorders and patients with non-sinonasal symptoms, 46.68±5.18 and 49.24±4.22, respectively. When evaluating the sensitivity by calculating the standardized average response rate (SRM), we noted a significant improvement in the quality of life of patients after treatment. This testifies to the effectiveness of the Ukrainian version of the quality of smell questionnaire. Thus, the SRM was 1.748 for the difference between the mean total survey results of the groups of patients with polyposis rhinosinusitis with polyps before treatment and patients with polyposis rhinosinusitis with polyps 3 months after surgical treatment and 1.654 for the difference between the means of the groups of patients with coronavirus disease at the beginning of the disease and patients 3 months after coronavirus disease, respectively. Conclusions: The Ukrainian version of the olfactory questionnaire is an effective statistical tool that can be used to study the impact of sinonasal and non-sinonasal pathologies with olfactory dysfunction on patients' quality of life. It also helps to assess the effectiveness of treatment and its impact on the quality of life indicator in dynamics, remotely and without excessive economic costs.