Матеріали та методи. Обстежено 96 вагітних віком 25–35 років із метаболічним синдромом (І група), 37 жінок – з ожирінням І ступеня (ІІ група)
та 30 жінок того ж віку з нормотрофним аліментарним статусом і фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). Проводився моніторинг
середнього артеріального тиску, на 17–20 та 35–37 тижнях гестації оцінювалися гормональний профіль (визначалися рівні прогестерону, естріолу,
лептину) та ліпідограма, а також склад мікробіоценозу кишечника.
Результати. У терміні 17–20 тижнів вміст лептину у вагітних І групи становив 38,4 ± 0,7 мкг/мл, ІІ групи – 37,7 ± 1,1 мкг/мл, контрольної
групи – 33,2 ± 1,3 мкг/мл. У терміні 35–37 тижнів його рівень зменшився у всіх клінічних групах і становив у І групі – 112,7 ± 1,4 мкг/мл,
у ІІ групі – 118,3 ± 3,9 мкг/мл, у контрольній – 237,5 ± 5,3 мкг/мл.
У І та ІІ групах переважали випадки дисбіозу кишечника ІІ ступеня. У І групі виявлено 65 випадків дисбіозу І ступеня та 32 випадки – ІІ ступеня,
у ІІ групі – 27 та 10 випадків відповідно. У контрольній групі в 4 (13,3%) вагітних виявлено дисбіоз ІІ ступеня, у 12 (40,0%) – дисбіоз І ступеня.
Частота дисбіозу корелювала з індексом маси тіла (r = 0,82, p < 0,05) вагітних, вмістом у крові еcтрадіолу (r = 0,49, p < 0,05), прогестерону
(r = -0,34, p < 0,05) та лептину (r = 0,69, p < 0,05).
Висновки. Наявність метаболічного синдрому та ожиріння у вагітних впливає на якісний склад мікробіоценозу кишечника, що виражається у
збільшенні популяції умовно-патогенних мікроорганізмів. Частота дисбіозу корелює з індексом маси тіла, концентрацією еcтрадіолу, прогестерону
та лептину.
Materials and methods. 96 pregnant women aged 25–35 with metabolic syndrome (group I), 37 women with obesity of the first degree (group II) and
30 women of the same age with normotrophic nutritional status and physiological course of pregnancy (control group) were examined. Average blood
pressure was monitored, the hormonal profile (progesterone, estriol, leptin levels) and lipid profile was assessed, as well as the composition of the intestinal
microbiocenosis at 17–20 and 35–37 weeks of gestation.
Results. In the period of 17–20 weeks the leptin level in the I group was 38.4 ± 0.7 μg/ml, in the II group – 37.7 ± 1.1 μg/ml, in the control group – 33.2 ±
1.3 μg/ml. In the period of 35–37 weeks its level decreased in all clinical groups, amounting to 112.7 ± 1.4 μg/ml in the I group, 118.3 ± 3.9 μg/ml in the II
group, 237 5 ± 5.3 μg/ml in the control group.
Cases of the II degree of intestinal dysbiosis prevailed in groups I and II. 65 cases of I degree of dysbiosis and 32 cases of the II degree were found in the I group,
27 and 10 cases in the II group, respectively. 4 (13.3%) pregnant women had II degree of dysbiosis, 12 (40.0%) had I degree of dysbiosis in the control group.
The frequency of dysbiosis was correlated with the body mass index (r = 0.82 p < 0.05), the blood content of estradiol (r = 0.49 p < 0.05), progesterone
(r = -0.34 p < 0, 05) and leptin (r = 0.69 p < 0.05).
Conclusions. The presence of metabolic syndrome and obesity in pregnant women affects the qualitative composition of the intestinal microbiocenosis,
which is manifested by an increase in the population of opportunistic microorganisms. The frequency of dysbiosis correlates with the body mass index,
estradiol, progesterone and leptin concentrations.
