Comparative analysis of histopathological features of “post-COVID” placentas and placentas of healthy women with physiological course of pregnancy

Abstract

The impact of COVID-19 on the course of pregnancy and perinatal outcomes continues to be actively studied, and one of the directions is the study of the morphology of the placental complex. We studied the histopathological features of “post-Covid” placentas ( n = 58 ) in comparison with the placentas of healthy women (n = 40), taking into account the recommendations of the Amsterdam Placental Workshop Group. A clinical examination of women was carried out on the basis of the “Maternity Hospital No. 2” (Odessa), and a pathomorphological examination was carried out at the Odessa Regional Pathological Bureau. In “post-Covid” placentas, signs of maternal vascular malperfusion (OR = 21.722, 95%CI 7.409 63.684, P <.05) and “silent” hemodynamic disorders in both the maternal and fetal sections were significantly more often detected (OR = 6.506, 95% CI 2.370 17.858, P<.05). Signs of chronic inflammatory pathology were also revealed (lymphoid infiltration of the fetal membranes - F = 0.5807, OR = 1.458, 95%CI 0.458 81.777, P <.05). The identified features of “post-Covid” placentas are not specific: general possible hypoxia and tissue hypoperfusion under the conditions of a systemic inflammatory process in the mother, can affect the mophro-functional state of the placenta. Further research is required to understand how these placental features may influence perinatal pregnancy outcomes and long-term outcomes in children. Key words: The impact of COVID-19 on the course of pregnancy and perinatal outcomes continues to be actively studied, and one of the directions is the study of the morphology of the placental complex. We studied the histopathological features of “post-Covid” placentas ( n = 58 ) in comparison with the placentas of healthy women (n = 40), taking into account the recommendations of the Amsterdam Placental Workshop Group. A clinical examination of women was carried out on the basis of the “Maternity Hospital No. 2” (Odessa), and a pathomorphological examination was carried out at the Odessa Regional Pathological Bureau. In “post-Covid” placentas, signs of maternal vascular malperfusion (OR = 21.722, 95%CI 7.409 63.684, P <.05) and “silent” hemodynamic disorders in both the maternal and fetal sections were significantly more often detected (OR = 6.506, 95% CI 2.370 17.858, P<.05). Signs of chronic inflammatory pathology were also revealed (lymphoid infiltration of the fetal membranes - F = 0.5807, OR = 1.458, 95%CI 0.458 81.777, P <.05). The identified features of “post-Covid” placentas are not specific: general possible hypoxia and tissue hypoperfusion under the conditions of a systemic inflammatory process in the mother, can affect the mophro-functional state of the placenta. Further research is required to understand how these placental features may influence perinatal pregnancy outcomes and long-term outcomes in children.

Вплив COVID-19 на перебіг вагітності та перинатальні результати продовжує активно вивчатися, одним із напрямків є дослідження морфології плацентарного комплексу. Ми вивчали гістопатологічні особливості «постковідних» плацент (n = 58) у порівнянні з плацентами здорових жінок (n = 40), враховуючи рекомендації Amsterdam Placental Workshop Group. Диспансерне обстеження жінок проводилось на базі «Пологового будинку № 2» (м. Одеса), а патоморфологічне обстеження – в Одеському обласному патологоанатомічному бюро. У «постковідних» плацентах достовірно частіше виявлялися ознаки мальперфузії судин матері (OR = 21,722, 95% CI 7,409 63,684, P <.05) і «тихих» гемодинамічних розладів як у материнській, так і в плодовій частинах (OR = 6,506, 95% ДІ 2,370 17,858, P<0,05). Виявлено також ознаки хронічної запальної патології (лімфоїдна інфільтрація плодових оболонок - F = 0,5807, OR = 1,458, 95% ДІ 0,458 81,777, P <,05). Виявлені ознаки «постковідних» плацент неспецифічні: загальна можлива гіпоксія та гіпоперфузія тканин за умов системного запального процесу у матері можуть впливати на мофрофункціональний стан плаценти. Потрібні подальші дослідження, щоб зрозуміти, як ці особливості плаценти можуть впливати на перинатальні результати вагітності та віддалені результати у дітей.