Мета дослідження – оцінити стан цервіко-вагінальної мікробіоти у жінок пізнього репродуктивного віку наприкінці першого триместру вагітності, індукованої у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Матеріал та методи. Під спостереженням знаходилося 123 жінки з вилікуваним в циклах ДРТ безпліддям, з яких
65 вагітних пізнього репродуктивного віку, 58 жінок активного репродуктивного віку.
Контрольну групу склали 57 вагітних пізнього репродуктивного віку після природньої
концепції. У всіх жінок вагітність закінчилася пологами. Проведили рН-метрію, мікроскопію та культуральне дослідження урогенітальних виділень у 12-13 тижнів вагітності.
Результати. Проведені дослідження цервіко-вагінальної мікробіоти у жінок пізнього
репродуктивного віку наприкінці першого триместру вагітності, індукованої у програмах ДРТ, показали наступні відмінності від такої у вагітних пізнього репродуктивного
віку після природньої концепції: збільшення числа випадків наявності підвищеної
кількості лейкоцитів в полі зору при мікроскопії виділень з цервікального каналу та
вагінального секрету; збільшену чисельність вагітних з помірною кількістю епітеліоцитів в полі зору при дослідженні виділень з цервікального каналу та піхви; частіше
цервіко-вагінальна мікрофлора була паличковою і рідше змішаною; більша частота
при проведенні бактеріологічного дослідження урогенітальних виділень наявності
Enterococcus faecium, Enterococcus faecalis та Staphylococcus haemolyticus. Висновки. Цервіко-вагінальна мікробіота жінок пізнього репродуктивного віку наприкінці
першого триместру вагітності, індукованої в програмах ДРТ, характеризується більш
вираженими дисбіотичними та запальними змінами порівняно з вагітними пізнього
репродуктивного віку після природньої концепції, що потребує своєчасної діагностики та лікувально-профілактичної корекції.
The purpose of the study is to assess the state of the cervicovaginal microbiota in
women of late reproductive age at the end of the first trimester of pregnancy induced in
assisted reproductive technology (ART) programs. Material and methods. Under
observation were 123 women with infertility cured in ART cycles, of which 65 were pregnant
women of late reproductive age, 58 women of active reproductive age. The control group
consisted of 57 pregnant women of late reproductive age after the natural concept. All
women’s pregnancies ended in childbirth. pH-metry, microscopy and cultural examination
of urogenital secretions were performed at 12–13 weeks of pregnancy. Results. Studies of
the cervicovaginal microbiota in women of late reproductive age at the end of the first
trimester of pregnancy induced in ART programs showed the following differences from
that in pregnant women of late reproductive age after the natural concept: an increase in
the number of cases of the presence of an increased number of leukocytes in the field of
view during microscopy of discharge from cervical canal and vagina; an increased number
of pregnant women with a moderate number of epithelial cells in the field of view when
examining discharge from the cervical canal and vagina; more often the cervicovaginal
microflora was rod-like and less often mixed; high frequency during bacteriological
examination of urogenital discharges of the presence of Enterococcus faecium,
Enterococcus faecalis and Staphylococcus haemolyticus. Conclusions. The cervicovaginal
microbiota of women of late reproductive age at the end of the first trimester of pregnancy induced in ART programs is characterized by more pronounced dysbiotic and inflammatory
changes compared to pregnant women of late reproductive age after a natural concept,
which requires timely diagnosis and therapeutic and preventive correction.
Цель исследования – оценить состояние цервико-вагинальной микробиоты у женщин позднего репродуктивного возраста в конце первого триместра беременности, индуцированной в программах вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ). Материал и методы. Под наблюдением находилось 123 женщины с вылеченным в циклах ВРТ бесплодием, из которых 65 беременных позднего репродуктивного возраста, 58 женщин активного репродуктивного возраста. Контрольную группу составили 57 беременных позднего репродуктивного возраста после природной концепции. У всех женщин беременность окончилась родами. Проводили рН-метрию, микроскопию и культуральное исследование урогенитальных выделений в 12–13 недель беременности. Результаты. Проведенные исследования цервико-вагинальной микробиоты у женщин позднего репродуктивного возраста в конце первого триместра беременности, индуцированной в программах ВРТ, показали следующие отличия от таковой у беременных позднего репродуктивного возраста после естественной концепции: увеличение числа случаев наличия повышенного количества лейкоцитов в поле зрения при микроскопии выделений из цервикального канала и влагалища; увеличенную численность беременных с умеренным количеством эпителиоцитов в поле зрения при исследовании выделений из цервикального канала и влагалища; чаще цервико-влагалищная микрофлора была палочковой и реже – смешанной; большая частота при проведении бактериологического исследования урогенитальных выделений наличия Enterococcus faecium, Enterococcus faecalis и Staphylococcus haemolyticus. Выводы. Цервико-вагинальная микробиота женщин позднего репродуктивного возраста в конце первого триместра беременности, индуцированной в программах ВРТ, характеризуется более выраженными дисбиотическими и воспалительными изменениями по сравнению с беременными позднего репродуктивного возраста после естественной концепции, что требует своевременной диагностики и лечебно-профилактической коррекции.
