Опосердкований вплив як імплікований тип мотивації персоналу організації

Abstract

Актуальність досліджуваної теми визначається зростаючою необхідністю сучасних HR-менеджерів в пошуку нових форм та методів мотивації персоналу. Все частіше загальні стимули та мотиви перестають діяти, а шукати індивідуальний підхід до кожного окремого співробітника майже неможливо, особливо, коли це персонал великої організації. Тож для багатьох менеджерів може стати у нагоді опосередкований вплив. Перш за все, опосередкований вплив характеризується неясністю мети для того, хто є дійсним об’єктом впливу. Цей метод може характеризуватися ситуацією, коли відсутня пряма спрямованість на нього. При цьому зміст непрямої сугестії (вид навіювання) включається суб’єктом впливу у повідомлювану інформацію в схованому, замаскованому вигляді й характеризується неусвідомленістю, непомітністю, мимовільністю її засвоєння об’єктом сугестії (сугерендом). «М’які» форми непрямого навіювання рідко зустрічають опір з боку сугеренда. Непряме навіювання дуже часто може бути ненавмисним, будучи звичайним компонентом міжособистісного спілкування. Разом з тим, довільне використання непрямого навіювання потребує від сугестора, тобто особи, що маніпулює (навіює), неординарності рішень, великої винахідливості у виборі мовних форм його реалізації, а також певного самовладання й артистизму.