Abstract:
Проблема термічних опіків є багатобічною з медичної точки зору. В організмі після термічного
опіку відбуваються значна кількість патологічних процесів, які без негайного надання
кваліфікованої медичної допомоги можуть призвести до гибелі людини. Досліджені морфологічні
та функціональні порушення щитоподібної залози у щурів після її опіку висвітлили формування
незворотних некротичних процесів у її паренхімі та оточуючому середовищі. Ми зробили спроби
дослідити принципову можливість фармакологічної корекції термічного ураження щитоподібної
залози застосуванням гіперосмолярних колоїдних розчинів – лактопротеїну з сорбітолом та
HAES-LX-5%. Мета роботи – дослідження впливу гіперосмолярних колоїдних розчинів –
лактопротеїну з сорбітолом та HAES-LX-5% - на вираженість процесів перекисного окислення
ліпідів та антиоксидантного захисту в крові, еритроцитах та паренхімі щитоподібної залози
в динаміці термічного ураження щитоподібної залози. Через 1, 3, 7, 14, 21 і 30 діб після
термічного опіку щитоподібної залози у крові, еритроцитах та у паренхімі щитоподібної залози
визначали концентрацію малонового діальдегіду та дієнових кон’югатів, активність
антиоксидантних ферментів, а також вплив на ці показники розчинів лактопротеїну з сорбітолом
(ЛПС) та HAES-LX-5%. Застосування з корегуючою метою при опіках щитоподібної залози
гіперосмолярних колоїдних розчинів ЛПС та HAES-LX 5 % виявляє протиопікову ефективність при
визначенні активності процесів ліпопероксидації та антиоксидантного захисту протягом 30-
денного післяопікового інтервалу. Найбільш вираженою протиопікова ефективність ЛПС та HAES LX 5 % виявилася, починаючи з 7-ї доби при корекції інтенсифікації процесів ліпопероксидації
у крові. Вміст проміжних продуктів ПОЛ в еритроцитах та в тканині щитоподібної залози щурів
із опіком щитоподібної залози під впливом ЛПС та HAES-LX 5 % починав нормалізовуватися на
14-й добі досліду. З інтервалом у 7 діб після відновлення вмісту проміжних продуктів
ліпопероксидації було зареєстровано нормалізацію активності антиоксидантних ферментів, що
також вважаємо позитивною характеристикою ефективності ЛПС та HAES-LX 5 % при опіковому
ураженні щитоподібної залози.Не виявлено принципових розбіжностей та термінових особливостей впливу досліджуваних гіперосмолярних колоїдних розчинів на перебіг процесів ліпопероксидації
та вираженість антиоксидантного захисту у крові, в еритроцитах та тканині щитоподібної
залози при її опіковому ураженні. Отримані дані вважаємо експериментальним доказом
протиопікової ефективності розчинів ЛПС та HAES-LX 5 % в аспекті відновлення функціональної
системи «ліпопероксидація – антиоксидантний захист» у крові, в еритроцитах та в паренхімі
щитоподібної залози.
