Мета дослідження – вивчити клініко-функціональні особливості резистентної і псевдорезистентної
артеріальної гіпертензії.
Матеріали і методи. Було обстежено 420 хворих з есенціальною артеріальною гіпертензією 2 стадії у віці від
45 до 74 років з тривалістю захворювання понад 3 роки з ознаками резистентності до проведеної гіпотензивної
терапії. Всі пацієнти були поділені на 2 групи: 1 група – з резистентною АГ і 2 група – з псевдорезистентною АГ.
У всіх пацієнтів оцінювали дані анамнезу, скарги, тривалість захворювання АГ, наявність супутніх захворювань.
Були проведені всі необхідні загальноклінічні та інструментальні обстеження відповідно до поставлених завдань
дослідження: загальноклінічне дослідження, ЕКГ, ЕхоКГ.
Результати. В ході дослідження у 26,2 % пацієнтів була діагностована справжня резистентна АГ, у 73,8 % –
псевдорезистентна АГ. Тривалість псевдорезистентної АГ в середньому склала (8,2±1,2) років, а резистентної АГ
– майже вдвічі більше – (14,7±2,1) років. У хворих з резистентною АГ, порівняно з хворими з псевдорезистентною
АГ, було виявлено більше скарг, вищі значення систолічного артеріального тиску, частіше зустрічалися супутня
патологія і порушення серцевого ритму і провідності.
Висновки. У хворих з резистентною АГ відзначається більш тяжкий перебіг АГ, що створює умови для
підвищення загального кардіоваскулярного ризику.
The aim of the work – to study clinical and functional characteristics of resistant and pseudo-resistant arterial hypertension. Materials and Methods. 420 patients with essential arterial hypertension of 2nd stage at the age from 45 to 74 who were ill for more than 3 years with signs of resistance to hypertensive therapy were examined. All patients were divided into 2 groups: the group 1 with resistant AH and the group 2 with pseudo-resistant AH. All patients’ data about anamnesis, complaints, duration of being ill, existence of concomitant disease was estimated. All necessary general clinical and instrumental examinations were made according to set tasks of research: general clinical examination, ECG, EchoCG. Results. During the research period in 26.2 % of patients we diagnosed true resistant AH, 73.8 % – pseudoresistant AH. Duration of pseudo-resistant AH averagely reached (8.2±1.2) years, and of resistant AH – almost two times longer – (14.7±2.1) years. Patients with resistant AH had more complains, higher systolic blood pressure, more frequently had comorbidity and heart rhythm and conduction disorder in comparison with patients with pseudo-resistant AH. Conclusions. Consequently more difficult AH progression is registered within patients with resistant AH, what creates conditions for increase of general cardiovascular risk.
