In the structure of combat abdominal trauma during all periods of hostilities
(according to ATO/JFO data), gunshot wounds dominated, accounting for 87.1 %. An analysis of
the distribution of those injured with gunshot wounds by the type of projectile causing the injury
showed a prevalence of shrapnel injuries over bullet wounds – more than 80 %.
The aim of the research was to analyze the macroscopic and microscopic changes in firearm
penetrating abdominal injuries with damage to the appendix.
Materials and methods. Eight appendectomies were performed due to firearm penetrating
abdominal injuries with damage to the appendix. Complaints, medical history, examination data,
ultrasound examination according to the FAST protocol, and radiological examinations were studied
in all injured patients. To refine the diagnosis and determine the scope of surgical intervention, the
WOLF videoendoscopic system was used.
Histological examination of the removed appendices was performed, which were stained with
hematoxylin and eosin and with the Van Gieson stain. A complex of pathomorphological studies
was conducted using the Primo Star microscope (Carl Zeiss) at a magnification of ×140.
Results. All injuries occurred while wearing a bulletproof vest and were characterized as blind,
with 1 (12.5 %) being gunshot wounds and 7 (87.5 %) being shrapnel wounds. The entrance wound
in firearm blind penetrating abdominal injuries with appendix damage was located in the right
hypochondriac region – 4 (50 %), right flank – 1 (12.5 %), right inguinal region – 2 (25 %), and
mesogastric region – 1 (12.5 %) cases. The average size of the entrance wound on the skin was
23.3±0.4×12.4±0.3 cm. All skin wounds were outside the bulletproof vest protection area.
The injuries to the appendix had an average size of 15.4±1.2×9.3±0.1 cm. All removed foreign bodies
were larger than 1 cm in their largest dimension.
Conclusions. In most cases of firearm penetrating abdominal injuries, damage to the appendix
is noted with an entrance wound predominantly on the right side. Macroscopically, in firearm
blind penetrating abdominal injuries with appendix involvement, the wound on the skin is larger
than on the appendix. All foreign metal bodies removed from the abdominal cavity after firearm
shrapnel blind abdominal injuries with appendix involvement were of large size. Contusional
injuries to the appendix tend to undergo destructive transformation, requiring surgical treatment –
appendectomy. The increased frequency of appendix injuries can be explained by the widespread
use of shrapnel ammunition in abdominal injuries when personal protective equipment does not
provide protection for this area.
У структурі бойової травми живота за всі періоди бойових дій (за даними АТО/ООС) переважали
вогнепальні поранення, які становили 87,1 %. Аналіз розподілу поранених з вогнепальними пораненнями за типом снаряда, що спричинив поранення, показав переважання осколкових поранень над кульовими – понад 80 %.
Мета роботи – проаналізувати макро- та мікроскопічні зміни при вогнепальних пораненнях живота
в ушкодженому червоподібному відростку.
Матеріали та методи. Було виконано 8 апендектомій з приводу вогнепального проникаючого поранення живота з ушкодженням червоподібного відростку. У всіх поранених вивчалися скарги, анамнез,
данні огляду, ультразвукового дослідження за FAST-протоколом та рентгенологічні обстеження. Для
уточнення діагнозу та визначення об’єму оперативного втручання була використана відеоендоскопічна
система WOLF. Проведено гістологічне дослідження видалених червоподібних відростків, які забарвлювали гематоксиліном і еозином та за Він-Гізоном. Комплекс патоморфологічних досліджень проводився
на мікроскопі Primo Star (Carl Zeiss) зі збільшенням ×140 разів.
Результати. Всі поранення були при наявності бронежилета та характером були сліпі, з яких 1 (12,5 %) –
кульове та 7 (87,5 %) – осколкових. Вхідний отвір при вогнепальних сліпих проникаючих пораненнях
живота з ушкодженням червоподібного відростку був в правій здухвинній ділянці – 4 (50 %), в правій боковій поверхні живота – 1 (12,5 %), правій паховій ділянці – 2 (25 %) та мезогастральній ділянці – 1 (12,5 %)
випадків. Середній розмір вхідного отвору на шкірі склав 23,3±0,4×12,4±0,3 см. Всі отвори на шкірі були
поза зоною захисту бронежилету. Ушкодження червоподібного відростку були в середньому розмірами
15,4±1,2×9,3±0,1 см. Всі видалені сторонні тіла були за розмірами великих розмірів більш 1 см в найбільшому вимірі.
Висновки. У більшості випадків при вогнепальних проникаючих пораненнях живота ушкодження
червоподібного відросту відмічається вхідний отвір правобічної локалізації. Макроскопічно при вогнепальному сліпому проникаючому пораненні живота з ушкодженням червоподібного відростку рана за
розмірами більш на шкірі, ніж на червоподібному відростку. Всі сторонні металеві тіла, які були видалені з черевної порожнини після вогнепального осколкового сліпого поранення живота з ушкодженням
червоподібного відростку, були великих розмірів. Контузійні ушкодження червоподібного відростка
мають схильність до деструктивної трансформації, що потребує оперативного лікування – апендектомії.
Збільшення частоти поранення червоподібного відростку можна пояснити масовим застосуванням
осколкових боєприпасів при пораненні живота, коли засоби індивідуального захисту не забезпечують
захист цієї ділянки.
