Випадок мезодермальної дистрофії райдужки

Abstract

Іридоциліарні дистрофії – група захворювань райдужки і циліарного тіла з неясною етіологією, в основі патогенезу за даними різних авторів лежить нейродистрофічний процес увеопатії. Існує також думка, що в основі увеопатій на ранніх стадіях лежить в’ялий хронічний запальний процес, до якого в пізній стадії приєднується дистрофічний компонент. Характерною рисою увеопатій при цьому автори вважають аутоімунізацію і аутосенсибілізацію до різноманітних структурних оболонок ока (увеоретинальним антигеном). Есенціальна прогресуюча мезодермальна дистрофія райдужки і рогівки. Як правило, це однобічний процес. Характерні ознаки: атрофія мезодермального листка райдужки, зміна форми зіниці (грушоподібна), полікорія, до аніридії; деформація відростків циліарного тіла; дистрофія ендотелію рогівки; гоніосінехії – грубі, розповсюджуються на весь периметр зіниці; зіниця зміщується в бік гоніосинехій; перебіг повільний, в пізніх стадіях приєднується глаукома і катаракта. Звертає на себе увагу важкий перебіг глаукоми; медикаменти не завжди допомагають, ефект від операцій тимчасовий.