An association between the vitamin D receptor Bsmi polymorphism and the incidence of placental insufficiency in women at high risk of infection

Abstract

Research objectives: the study examined the effect of the BsmI polymorphism of the gene encoding vitamin D receptors (A > G, rs1544410) on human placental dysfunction. Materials and methods. An observational-analytical study carried out according to the «case-control» principle. The study was conducted in two maternity hospitals in the city of Odessa, Ukraine over the same period of time. Special enzyme immunoassay and molecular genetic studies were carried out at the LLC «Diagnostic Center Evgenika» in Odessa. The intervention group included a total of 56 pregnant women aged 18 to 40 with high infectious risk and signs of placental dysfunction. The control consisted of 40 apparently healthy women with an uncomplicated pregnancy. The 25(OH)D blood level was determined by the ELISA method whereas the gene polymorphism encoding vitamin D receptors was determined by PCR. Results. The number/percentage of women with placental dysfunction in the intervention and control groups respectively, their hydroxyvitamin D levels as well as the genotypes expressed was investigated. In placental dysfunction patients, vitamin D level was significantly lower than in healthy individuals. There was a direct correlation between the placental dysfunction frequency and the A/G genotype. In vitamin D deficiency, the heterozygous A/G genotype for vitamin D receptor gene polymorphic locus increased the risk of development of placental dysfunction by 3.6 times. Conclusions. Vitamin D deficiency may increase the risk of placental dysfunction. For a more complete understanding between vitamin D receptor gene polymorphism and placental dysfunction, it is necessary to study all four vitamin D receptors polymorphisms with 25(OH)D levels correlations as well as polymorphisms of genes CYP27B1 and CYP24A1.

Мета дослідження: проаналізувати вплив BsmI поліморфізму гена, що кодує рецептори вітаміну D (A > G, rs1544410), на плацентарну дисфункцію. Матеріали та методи. Спостережно-аналітичне дослідження проведене за принципом «випадок-контроль». Дослідження виконано на базі двох пологових будинків міста Одеси (Україна) протягом однакового періоду часу. Імуноферментні та молекулярно-генетичні дослідження проводились на базі ТОВ «Діагностичний центр Євгеніка» в Одесі. До основної групи увійшли 56 вагітних жінок віком від 18 до 40 років із високим інфекційним ризиком та ознаками плацентарної дисфункції. До групи контролю увійшли 40 практично здорових жінок із неускладненим перебігом вагітності. Рівень 25(OH)D у крові визначався методом імуноферментного аналізу, а поліморфізм генів, що кодують рецептори вітаміну D, – методом полімеразної ланцюгової реакції. Результати. Порівнювалась кількість/відсоток жінок із плацентарною дисфункцією в основній та контрольній групах відповідно, рівні гідроксивітаміну D у сироватці крові в групах, а також частота варіантів Bsml поліморфізму гена, що кодує рецептори вітаміну D. У хворих на плацентарну дисфункцію рівень вітаміну D був достовірно нижчим, ніж у здорових осіб. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між частотою плацентарної дисфункції та генотипом A/G. За дефіциту вітаміну D гетерозиготний генотип A/G за поліморфним локусом гена рецепторів вітаміну D збільшував ризик розвитку плацентарної дисфункції в 3,6 раза. Висновки. Дефіцит вітаміну D може збільшити ризик дисфункції плаценти. Для повнішого розуміння зв’язку між поліморфізмом гена рецепторів вітаміну D і дисфункцією плаценти необхідно вивчити всі чотири поліморфізми рецепторів вітаміну D із кореляцією рівнів 25(OH)D, а також поліморфізми генів CYP27B1 і CYP24A1.