Мета дослідження – визначення переваг та недоліків різних методів відбору проб для вивчення мікробіоти кишечника
під час вагітності.
Матеріали та методи. Проведено бібліометричний та контент-аналіз публікацій останніх 5 років, присвячених проблемі
дослідження складу мікробіоценозів кишечника у жінок репродуктивного віку та вагітних. Інформаційний пошук здійснено у
базах даних PubMed, EMBASE, OVID, CINAHL. Додатково проведено дослідження мікробіоти зразків калу 57 вагітних жінок,
в тому числі 27 – з аліментарно-конституційним ожирінням І–ІІ ступенів (основна група), 30 – практично здорових жінок
нормотрофного статусу (ІМТ=20–25 кг/м2) із фізіологічним перебігом вагітності. Дослідження було виконано у сертифікованій
лабораторії «Синево» (м. Одеса). Статистичну обробку одержаних результатів проводили методом дисперсійного аналізу
за допомогою програмного забезпечення Statistica 14.0 (TIBCO, США).
Результати дослідження та їх обговорення. Лише частину з відомих методів дослідження мікробіоценозів кишечника
можна застосовувати у вагітних. Перевагу віддають мінімально інвазивним методам, які не потребують складної підготовки
кишечника та мають мінімальний ризик вторинної контамінації. Наші власні спостереження показали, що у вагітних з ожирінням частіше трапляється мікробіота кишечника (МК), яка відповідає ІІ ступеню дисбіозу, ніж у контрольній групі, відповідно,
33,3 та 6,7 % (χ2=6,49, df=1, p=0,01). Випадків ІІІ ступеня дисбіозу не було виявлено в жодної вагітної.
Висновки. Серед сучасних методів відбору проб для дослідження мікробіоти кишечника у вагітних найбільш перспективними є аспірація кишкового вмісту, мікробрашинг та застосування «інтелектуальної капсули». У вагітних з ожирінням
частіше, ніж у контролі, зустрічається ІІ ступінь дисбіозу (χ2=6,49, df=1, p=0,01).
The aim of the study – to provide a comparative assessment of sampling methods for the study of intestinal microbiota during
pregnancy.
Materials and Methods. A bibliometric and content analysis of publications of the last 5 years dedicated to the problem of
researching the composition of intestinal microbiocenoses in women of reproductive age and pregnant women was carried out.
The information search was carried out in PubMed, EMBASE, OVID, CINAHL databases. In addition, a study of the microbiota of
stool samples of 57 pregnant women was conducted, including 27 – with dietary and constitutional obesity of the I–II degree (the
main group), 30 – practically healthy women of normotrophic status (BMI = 20–25 kg/m2) with a physiological course of pregnancy.
The research was carried out in the certified laboratory "Synevo" (Odesa). Statistical processing of the obtained results was carried
out by the method of variance analysis using the Statistica 14.0 software (TIBCO, USA).
Results and Discussion. Only part of the known methods of researching intestinal microbiocenoses can be used in pregnant
women. Preference is given to minimally invasive methods that do not require complex bowel preparation and have a minimal risk
of secondary contamination. Our own observations showed that in pregnant women with obesity, MK, which corresponds to the II
degree of dysbiosis, occurs more often than in the control group – 33.3 % and 6.7 %, respectively (χ2=6.49 df=1 p=0.01). Cases
of III degree dysbiosis were not detected in any pregnant woman.
Conclusions. 1. Among the modern methods of sampling for the study of intestinal microbiota in pregnant women, the most
promising are aspiration of intestinal contents, microbrushing and the use of an "intelligent capsule". 2. In pregnant women with
obesity, II degree of dysbiosis occurs more often than in controls (χ2=6.49 df=1 p=0.01).
