Оптимізація післяопераційного ведення хворих з ринологічною патологією

Abstract

Мета – підвищення якості лікування пацієнтів з хронічним риносинуситом за допомогою комплексної фармакотерапії у післяопераційного періоді. Матеріали та методи: До дослідження було включено 81 пацієнта з хронічним риносинуситом, яким проводилась малоінвазивна ендоскопічна функціональна хірургія навколоносових пазух, а також операції на носовій перетинці та внутрішньоносових структурах за показаннями. До основної групи увійшло 49 пацієнтів, яким проводилось, окрім традиційних заходів, використання препаратів «Синудафен», «Сезорін» та «Спарклін». 32 пацієнти контрольної групи після хірургічного втручання отримували туалет носової порожнини та носовий душ сольовими розчинами. Ефективність терапії, що проводилася досліджуваними препаратами, оцінювалася за групами під час оглядів та завдяки заповненню пацієнтами анкети SNOT-16 на 3-ю (після виймання тампонів), 7-у та 14-у добу. Результати: Зникнення гіперемії та набряку слизової оболонки, ліквідація виділень та кірок з носових ходів хворих основної групи відбувалися достовірно швидше, ніж у контрольній групі пацієнтів. Присутність кірок з дуже суттєвої різницею (Р<0,01) зменшується вже з 7 -ї доби лікування і на 14-у добу це безперечне лідерство зберігається (Р<0,01). Виділення також вірогідно зменшуються з 7-ї доби лікування (Р<0,05). Набряк, з суттєвою різницею між пацієнтами контрольної та основної груп (Р<0,05), зникає на 14-у добу лікування. Висновки: Використання запропонованою комплексною фармакотерапією у ранньому післяопераційному періоді виявилося ефективним у плані нормалізації скарг та показників риноскопічної картини.

Purpose: bone subtraction for treatment of patients with chronic rhinosinusitis with additional complex pharmacotherapy in the postoperative period. Materials and Methods: The main group included 49 patients who, in addition to traditional approaches, were treated with the drugs Sinudafen, Sesorin and Sparklin. After surgical intervention, 32 patients in the control group washed out the nasal toilet and nasal shower with salt rubs. Results: The use of complex pharmacotherapy in the early postoperative period was found to be effective in terms of normalization of scars and rhinoscopy picture indicators. The incidence of hyperemia and swelling of the mucous membrane, the elimination of visible lesions in the nasal passages of patients in the main group was significantly higher than in the control group of patients. The presence of cells with a significant difference (P<0.01) changes as early as the 7th day of treatment and on the 14th day, but the leadership remains unchanged at P<0.01. The appearance also changes on the 7th day of treatment (P<0.05), and on the 14 th day at P>0.05. A significant difference between the control and main groups (P<0.05) was recorded on the 14th sample. Conclusions: The use of complex pharmacotherapy in the early postoperative period was found to be effective in terms of normalization of scars and rhinoscopic picture indicators.