Тераностика лейоміоми матки: сьогодення та майбутнє

Abstract

Мета дослідження: розробка алгоритму прогнозування росту міоми матки з урахуванням стану епігенетичної регуляції. Матеріали та методи. Дослідження проведене на базі клінічних підрозділів кафедри акушерства та гінекології у 2018–2021 рр. Обстежено 28 пацієнток із фіброміомою матки. У всіх жінок визначали експресію мікроРНК-29b та мікроРНК-146а у пухлинній тканині фіброміоми матки за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. Дані оцінювали за допомогою статистичної програми Statistica 10.0 (StatSoft Inc., США). Результати. Середній вік обстежених пацієнток становив 39,3 ± 1,0 року. Середня кількість вузлів – 2,7 ± 0,4. У більшості досліджених зразків тканини найчастіше визначалися рівні експресії мікроРНК-29b в межах 2–7 умовних одиниць та мікроРНК-146а у межах 30–67 умовних одиниць. Найбільше значення для прогнозу росту має експресія мікроРНК-29b (метод Wald). Одержано рівняння логістичної регресії, відповідно до якого прогностичним чинниками є вік пацієнтки, рівень естрадіолу та прогестерону в І та ІІ фазі менструального циклу, діаметр найбільшого вузла, експресія мікроРНК-29b і мікроРНК-146а. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать, що застосування профілю експресії мікроРНК як додаткового маркера в діагностиці й лікуванні фіброміоми матки є перспективним і потребує більш детального дослідження. Подальше вивчення кореляції клінічних та параклінічних параметрів може дати змогу прогнозувати перебіг міоми матки, а отже, застосовувати ефективний персоніфікований план лікування. Тераностика є новим підхідом до діагностики та лікування пацієнтів, що ґрунтується на унікальності кожної людини, з метою вибору оптимальної лікувальної стратегії на тлі використання молекулярногенетичних технологій, зокрема для визначення епігенетичних змін при гіперпроліферативних захворюваннях. Дослідження експресії мікроРНК надалі може знайти своє місце в тераностиці міоми матки.

Research objectives: to develop an algorithm for predicting the growth of uterine fibrodis, taking into account the state of epigenetic regulation. Materials and methods. The study was conducted on the basis of clinical divisions of the Department of Obstetrics and Gynecology in 2018–2021. 28 patients with uterine fibroids were examined. Expression of miRNA-29b and miRNA-146a in tumor tissue was determined in all women using real-time PCR. Obtained data were analyzed using the statistical program Statistica 10.0 (StatSoft Inc., USA). Results. The average age of the patients was 39.3 ± 1.0 years. The average number of nodes was 2.7 ± 0.4. The expression levels of microRNA-29b were most frequently determined in the range of 2–7 units and microRNA-146a in the range of 30–67 units in most of the examined tissue samples. The expression of miRNA-29b has the greatest significance for the growth forecast (Wald statistic). According to the logistic regression equation the prognostic factors are patient’s age, estradiol and progesterone level in the I and II phases of the menstrual cycle, diameter of the largest node, expression of miRNA-29b and miRNA-146a. Conclusions. This study shows that the use of miRNA expression profile as an additional marker in the diagnosis and treatment of uterine fibroids is promising and requires more detailed research. Further study of the correlation of clinical and paraclinical parameters can make it possible to predict the course of uterine fibroids, and therefore to apply an effective personalized treatment plan. Theranostics is a new approach to the diagnosis and treatment of patients, based on the uniqueness of each person in order to choose the optimal treatment strategy against the background of the molecular genetic technologies, in particular to determine epigenetic changes in hyperproliferative diseases. The study of miRNA expression may find its place in the theranostics of uterine fibroids in the future.