Зміни гормональної активності гіпофізу та паращитоподібної залози під впливом гіперосмолярних розчинів лактопротеїну з сорбітолом та HAES-LX-5% за умов термічного ураження щитоподібної залози

Abstract

Після опіку організму найважливішими завданнями є скоріші лікувальні та відновлювальні заходи, спрямовані на відновлення життєво важливих органів та систем організму. Одним із перших органів, який підпадає під термічний вплив, є щитоподібна залоза. Зараз вирішено зосередитися на з’ясуванні динаміки гормональної секреції гіпофізу та паращитоподібної залози за умов опіку щитоподібної залози при введенні лактопротеїну з сорбітолом та HAES-LX-5%. Мета роботи – дослідження концентрації гіпофізарних гонадотропних гормонів та гормону паращитоподібної залози в динаміці термічного ушкодження щитоподібної залози на тлі введення гіперосмолярних розчинів – лактопротеїну з сорбітолом та HAES-LX-5%. Через 1, 3, 7, 14, 21 і 30 діб після опіку щитоподібної залози у плазмі крові щурів визначали рівень фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та паратгормону (ПГ), а також вплив на ці показники розчинів лактопротеїну з сорбітолом (ЛПС) та HAES-LX-5%. При термічному ураженні щитоподібної залози у щурів реєструється суттєве підвищення вмісту гонадотропних гормонів та паратгормону, що свідчить про гормональну дисфункцію гіпофізарно-паращитоподібної регуляції організму в післяопіковому періоді. Ефективним є введення розчинів ЛПС та HAES-LX 5 % по відношенню до відновлення вмісту ФСГ, ЛГ і ПГ. Проективні ефекти обох розчинів в аспекті відновлення гормональної функції гіпофізу починають реалізовуватися на 14-й добі післяопікового періоду, а стосовно відновлення гормональної функції паращитоподібної залози – на 21-й добі досліду.