Короткий опис (реферат):
Проблема біологічної дії іонізуючої радіації, особливо в малих дозах,
і захист від неї продовжує залишається однією з фундаментальних проблем в
комплексі медико-біологічних наук в Україні. Вплив на організм іонізуючого
випромінювання спричинює деструктивні зміни, які відбуваються на всіх структурнофункціональних рівнях організації, тоді як спектр будь-якого радіопротектора
обмежується його хімічними властивостями, тропністю та локалізацією у тканинах і
клітинах. Загальний стан організму після дії іонізуючого опромінення та викликані
цим опроміненням зміни багат Опромінення викликає ряд метаболічних порушень,
пов'язаних з функцією вітамінів, зменшується вміст не тільки вітамінів у тканинах,
але й коферментних форм ферментів, до складу яких входять вітаміни о в чому
визначають функціонування м’язової тканини. Прийом медичних препаратів для
запобігання радіо-індукованих порушень є одним із найбільш ефективних підходів
для захисту та лікування уражень, спричинених дією іонізуючого випромінювання.
Мета роботи – дослідження впливу гормонально-вітамінного комплексу на метаболізм
у м’язовій тканині нащадків опромінених у різних дозах тварин. Експериментальні
дослідження проведені на 66 білих щурах-самцях лінії Вістар, яких піддавали
тотальному гама-опроміненню Со60 натще. У крові опромінених щурів, а також у
кістяковому та серцевому м’язах визначали активність піруваткінази,
лактатдегідрогенази та фосфоенолпіруват-карбоксикінази до та після 12-денного
введення гормонально-вітамінного комплексу, до якого входили токоферолу ацетат,
ретаболіл, кокарбоксилаза та нікотинамід. Введення нащадкам опромінених у різних
дозах тварин, які були піддані опроміненню у дозі 1,0 Гр, гормонально-вітамінного
комплексу призводить до зростання активності піруваткінази у серцевому та
скелетному м’язах нащадків, народжених від опромінених у дозі 0,5 Гр тварин та
підданих опроміненню у дозі 1,0 Гр, Після введення фармакологічної корекції
активність піруваткінази у сироватці крові нащадків, які були народжені від
опромінених дозою 1,0 Гр тварин та підданих опроміненню у дозі 1,0 Гр, була
суттєво вище такого показника до фармакологічної корекції та виявилася співставною
з відповідними контрольними показниками. Активність лактатдегідрогенази у
міокарді, скелетних м’язах та крові нащадків, народжених від опромінених
максимальною дозою тварин, які були піддані опроміненню у дозі 1,0 Гр, після
введення гормонально-вітамінного комплексу характеризується суттєвим зменшенням
активності у досліджуваних тканинах. Застосований лікувальний комплекс не змінював
активності фосфоенолпіруваткарбоксикінази. Показано, що введення гормональновітамінного комплексу, що було застосовано для корекції метаболічних порушень в
м’язовій тканині нащадків опромінених у різних дозах тварин, які були піддані
опроміненню у дозі 1,0 Гр, призводило до покращення енергетичних ресурсів у
м’язовій тканині.
