Гіпертрофія язикового мигдалика після хірургічного вилучення піднебінних мигдаликів при тонзиліта хвірусної етіології. Корелятивний зв`язок

Abstract

Хронічні захворювання глотки, одні з найбільш поширених нозологій в ЛОР- практиці. Природною бар`єрною областю між навколишнім середовищем і внутрішніми порожнинами організму є ротоглотка з наявністю кільця лімфоїдних утворень. Язиковий мигдалик (ЯМ) -структурна одиниця лимфоглоткового кільця, що розташовується на перехресті дихального і травного тракту і стикається з основною массою патогенів, які потрапляють до організму. На сьогоднішній день тактика ведення пацієнтів з хронічними захворюваннями лімфоглоткового апарату глотки вирішується емпірично в напрямку припинення клінічних проявів, а така характеристика, як зовнішній вигляд мигдаликів, без клінічних та лабораторних досліджень не може бути підставою для встановлення діагнозу, і показанням до оперативного лікування. Хірургічне видалення мигдаликів обгрунтовується необхідністю елімінації вогнища інфекції, без урахування етіології захворювання. Посилення антигенного навантаження на ЯМ при послабленні та зникненні функції інших мигдаликів (післях ірургічного вилучення), розвиває процесс гіпертрофії язикового мигдалика (ГЯМ), який протікає асимптоматично, або асоціюється з обструктивними процессами верхніх дихальних шляхів