Вугрова хвороба є однією з найпоширеніших патологій в практиці дерматолога. Протягом останніх десятиліть відзначається зростання частоти тяжких, ускладнених форм акне.
Мета роботи — проаналізувати фактори, що впливають на погіршення клінічного перебігу вугрової хвороби та
стимулюють розвиток середньотяжких і тяжких форм акне.
Матеріали та методи. Протягом 3 років (2020—2023) під нашим спостереженням перебували 95 хворих віком від
18 до 35 років (45 чоловіків та 50 жінок) із середньотяжкими та тяжкими формами вугрової хвороби. Перед початком лікування всі пацієнти заповнювали спеціальну анкету-опитувальник, розроблену нами з урахуванням відомих
тригерних чинників.
Результати та обговорення. Чинники, що стимулюють трансформацію легких форм вугрів у середньотяжкі та тяжкі
форми хвороби, відрізняються в групах чоловіків та жінок. Серед чоловіків стрес погіршував клінічний перебіг дерматозу в 5 (11,1 %) випадках, у жінок — в 9 (18 %). Серед чинників, що впливали на перебіг акне у жінок, можна виділити прийом контрацептивів — у 2 (4 %) та дисменорею — у 4 (8 %). Чітко відзначили поліпшення перебігу акне після
відміни контрацептивних засобів 2 (4 %) пацієнтки. Алкоголь стимулював загострення вугрової хвороби у 3 (6,7%)
чоловіків. Порушення дієти частіше спричиняло загострення акне у 9 (18 %) жінок і лише у 6 (13,3 %) чоловіків. Значну
роль у стимуляції активності акне відігравала нераціональна антибактеріальна топічна терапія: 2 (4,4 %) чоловіків і
4 (8 %) жінок тривалий час місцево застосовували препарати з кліндаміцином та еритроміцином. Виявлено випадки
тривалого (більше 3 міс) застосування топічних кортикостероїдів, що суттєво погіршило клінічний перебіг акне, а в
одному випадку призвело до розвитку стероїдної розацеа. Загострення хвороби у 7 (14 %) жінок та 3 (6,7 %) чоловіків
пов’язували із втручанням косметолога, який робив механічні чистки в період активації вугрової хвороби. Про погіршення перебігу акне після перенесеної SARS-CoV-2 інфекції повідомили 5 (11,1 %) чоловіків та 3 (6 %) жінок. Також
найбільш поширеним фактором загострення акне було самолікування у 7 (15,5 %) чоловіків та у 6 (12 %) жінок. Деякі
пацієнти (9 (20 %) чоловіків і 3 (6 %) жінок) не змогли виділити жодного з відомих тригерних чинників акне.
Висновки. Проведене дослідження дало змогу виділити низку чинників, які впливають на тяжкість клінічного
перебігу вугрової хвороби. Найчастіше тригерами виявилися психоемоційний стрес (18,0 % жінок і 11,1 % чоловіків), порушення дієти (18 і 13,3 % відповідно), самолікування (15,5 і 12 % відповідно), пандемія COVID-19 (11,1 і
6,0 % відповідно), втручання косметологів з проведенням нераціональних естетичних процедур (6,7 і 14,0 % відповідно). Отже, виділені тригерні чинники вугрової хвороби мають гендерні, харчові, поведінкові особливості, що
потребує подальшого вивчення та розробки алгоритмів їхнього усунення та корекції.
Acne is among the most common conditions encountered in dermatological practice. In recent decades, there has been an
increase in severe, complicated forms of acne.
Objective — to analyze the factors that affect the deterioration of the clinical course of acne and stimulate the development
of moderate and severe forms of acne.
Materials and methods. For 3 years (2020—2023) we monitored 95 patients aged 18 to 35 years (45 men and 50 women),
suffering from moderate to severe forms of acne. Before starting treatment, all patients completed a special questionnaire
developed by us and taking into account known trigger factors.
Results and discussion. Factors stimulating the transformation of mild acne into moderate and severe forms of the disease
differ in groups of men and women. Among men, stress worsened the clinical course of dermatosis in 5 (11.1 %) cases, in
women — in 9 (18 %). Among the factors that influenced the course of acne in women, we can distinguish the use of
contraceptives 2 (4 %) and dysmenorrhea in 4 (8 %) people. 2 (4 %) patients clearly noted an improvement in the course
of acne after withdrawal of contraceptives. Alcohol stimulated exacerbation of acne in 3 (6.7 %) men. Not sticking to the
diet more often contributed to the exacerbation of acne in women — 9 (18 %), compared to only 6 (13.3 %) in men.
A significant role in the stimulation of acne activity was played by irrational antibacterial topical therapy: 2 (4.4 %) men
and 4 (8 %) women used topical drugs with clindamycin and erythromycin for a long time. There were cases of prolonged
use of topical corticosteroids (for more than 3 months), which significantly worsened the clinical course of acne, in one
case led to the development of steroid rosacea. 7 (14 %) women and 3 (6.7 %) men associated exacerbation of the disease
with the intervention of a cosmetologist who did mechanical cleaning during the activation of acne. 5 (11.1 %) men and
3 (6 %) women were associated with worsening of the course of acne after SARS-CoV-2 infection. Also, the most common
factor in acne exacerbation was self-medication: 7 (15.5 %) men and 6 (12 %) women. Some patients were unable to isolate
any of the known trigger factors of acne: 9 (20 %) men, 3 (6 %) women.
Conclusions. The study made it possible to identify a number of factors that affect the severity of the clinical course of
acne. The most common triggers were psycho-emotional stress (18.0 % of women and 11.1 % of men), diet disorders (18 %
of women and 13.3 % of men), self-treatment (15.5 % of men and 12 % of women), the COVID-19 pandemic (11.1 % of
men and 6.0% of women), the intervention of cosmetologists with irrational aesthetic procedures (6.7 % of men and 14.0 %
of women). Thus, the identified trigger factors of acne have gender, nutritional, behavioral characteristics, which requires
further study and development of algorithms for their elimination and correction.
