The relevance of the work is explained by the need to revise the rationing of silicon
in drinking water and substantiate its importance as a conditionally essential element in
the context of its medical use. The issues of technogenic silicon are considered in detail
and the inconsistency of this term is shown in relation to the modern conditions of water
purification and disinfection in centralized drinking water supply systems. The problem
of standardizing silicon in water has been thoroughly analyzed from the point of view of
a conceptual approach to substantiating the MPC, as well as the search for correlations
between the presence of silicon in drinking water and the development of various
pathologies, in particular cataracts in populations exposed to such water. The opinion
was expressed that the standard for the maximum permissible silicon content in drinking
water (d” 10 mg / l), given in State Sanitary Norma and Rules 2.2.4-171-10 and reflected
in the new edition of this document, with hygienic, medico-ecological, medico-biological
and technological points of view should be recognized as completely unfounded and
untenable. The necessity of further study of the biological role of silicon and its medical
application is substantiated.
Актуальність роботи пояснюється необхідністю перегляду нормування кремнію
в питній воді і обґрунтування його значущості як умовно-есенціального елементу в
контексті його медичного застосування. Детально розглянуті питання техногенного кремнію і показана безпідставність цього терміну стосовно сучасних умов очищення і знезараження води в системах централізованого господарсько-питного водопостачання. Ретельно проаналізована проблема нормування кремнію у воді з точки зору концептуального підходу до обгрунтування ГДК, а також пошуку кореляційних зв’язків між наявністю кремнію у питній воді і розвитком різних патологій, зокрема катаракти під впливом такої води на окремі групи населення. Висловлена думка, що норматив гранично допустимого вмісту кремнію у питній воді (d” 10 мг/л),
приведений в ДСанПіН 2.2.4-171-10 і новій редакції цього документу, з гігієнічною,
медико-екологічної, медико-біологічної і технологічної точок зору слід визнати абсолютно необгрунтованим і безпідставним. Обгрунтована необхідність подальшого
вивчення біологічної ролі кремнію і його медичного застосування.
